Збройні сили України, які утворилися в 1991 році внаслідок здобуття Україною незалежності та виходу зі складу СРСР, перейняли радянський зразок військових звань, а також радянських знаків розрізнення. У тогочасній Українській армії було чотири сержантських звання молодший сержант, сержант, старший сержант, старшина. У 2005 році було скасовано окрему на той час категорію військовослужбовців «прапорщики та мічмани» і військові звання прапорщик та старший прапорщик стали військовими званнями сержантського складу.
Реформа 2016 року
У травні 2016 року, під час польових зборів сержантського і старшинського складу ЗСУ на житомирському полігоні Десантно-штурмових військ ЗСУ, головним старшиною Збройних Сил України була представлена Президенту України оновлена Концепція розвитку професійного сержантського корпусу, яка зокрема передбачала впровадження нового переліку сержантських і старшинських звань. 05.07.2016 року Президентом України був затверджений «Проєкт однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України»[1], де серед іншого були розглянуті зміни серед військових звань та нові знаки розрізнення військовослужбовців. Кількість сержантських звань повинна була значно розширитися, так за проєктом кількість сержантських звань налічувала уже сім: сержант, старший сержант, головний сержант, штаб-сержант, головний штаб-сержант, майстер-сержант та головний майстер-сержант.
18.07.2017 року виходить наказ Міністерства оборони України № 370 «Про затвердження Зразків військової форми одягу та загальних вимог до знаків розрізнення військовослужбовців та ліцеїстів військових ліцеїв»[2], де частково затверджуються нововведення 2016 року. Так вводилися перехідні знаки розрізнення зі збереженням старих військових звань зразку 1991 року.
30.06.2020 року виходить наказ Міністерства оборони України № 238 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року N 606»[4], де фігурують нові сержантські звання та надано опис знаків розрізнення.
4 листопада2020 року, у зв'язку зі змінами законодавства щодо військових звань вищого офіцерського складу, під час яких військове звання сержантського складу перший сержант було змінено на головний сержант, виходить наказ Міністерства оборони України № 398 «Про затвердження Змін до Правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та ліцеїстами військових ліцеїв»[5], де серед іншого надавався опис знаків розрізнення та опис одностроїв, а також надано зображення знаків розрізнення.
До сержантського складу на даний час входять військові звання: молодший сержант, сержант, старший сержант, головний сержант, штаб-сержант, майстер-сержант, старший майстер-сержант, головний майстер-сержант. Знаки розрізнення побудовані на комбінації шевронів (кутоподібних личок) та дугоподібних личок, які розміщені на погоні. Знаками розрізнення головного майстер-сержанта стали чотири шеврони (один широкий а вище нього три вузьких) нижче яких одна дугоподібна личка.
На знаках розрізнення військовослужбовців у військовому званні головний майстер-сержант та головний майстер-старшина, на час перебування на посаді головного сержанта Збройних сил України розміщують ромбоподібну зірку між широким шевроном та дугоподібною личкою.
Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим.(рос.)
Военный энциклопедический словарь. Издание второе / Маршал Советского Союза С. Ф. Ахромеев — председатель. — М. : Воениздат, 1986. — 863 с. — 150 000 прим.(рос.)