Був сином Маґнуса VI, короля Норвегії, та Інґеборґи Естрідсен. Про молоді роки Гокона мало відомостей. Став правити після свого брата Ейріка II.
У листопаді 1299 був коронованих в Осло на короля Норвегії.
Він продовжив політику на зміцнення Норвегії. Було побудовано фортеці Акершус та Богус неподалік від Осло. У 1314 році Гокон V остаточно переніс столицю держави до Осло.
Разом з тим він проводив зовнішню політику, спрямовану на встановлення мирних стосунків із сусідами — Швецією та Данією. Гокон V продовжував війну з Данією, втім у 1309 році зумів укласти вигідний договір з цім королівством. Свою доньку видав за Еріка Фолькунґа, брата Бірґера I, короля Швеції.
Король Норвегії уклав союзницьку угоду з Робертом I, королем Шотландії, й допомагав йому у боротьбі з Англією.
Після смерті Гокона V корону Норвегії успадкував його онук — Магнус Фолькунг. Після Гокона V Норвегія фактично втратила незалежність до 1905 року. До того перебувала у складі Швеції або Данії.
Родина
Перша дружина — Євфімія (1270—1312), донька Ґюнтера Рюґенського, графа Арнштейна. Діти:
Інґеборґа (1301—1361), дружина Еріка Фолькунґа, герцога Седерманладського
Коханка (ім'я невідоме). Діти:
Аґнес (1290—1319), дружина Гавтора Янсона, норвезького аристократа