Гокон I Добрий

Гокон I Добрий
норв. Håkon Adalsteinsfostre
Народився918 або 920[1]
Гордаланн, Норвегія
Помер961[1]
Battle of Fitjard, Норвегія
·загиблий у бою
ПохованняSeimd
КраїнаНорвегія
Діяльністьмонарх
Знання мовнорвезька[1]
УчасникBattle of Fitjard і Battle of Rastarkalvd
Посадамонархія Норвегіїd
Конфесіяскандинавське язичництво
РідСписок королів Норвегії з династії Інглінгів (Харфаргів)
БатькоГаральд I Норвезький[2]
МатиTora Mosterstongd
Брати, сестриÅlov Haraldsdotterd, Ейрік Кривава Сокира, Olaf Haraldsson Geirstadalfd, Бйорн Мореплавець, Halvdan Håleggd, Ґутторм Гаральдсон, Halfdan Haraldsson the Blackd, Rørek Haraldssond, Halfdan Hvide (?)d, Frode Haraldssond, Gudrød Ljomed, Gudrød Skirjad, Ragnvald Rettilbein, King of Hadelandd, Ring, King in Hedemarken and Gundbransdalend, Sigrød Haraldssond, Sigtrygg Haraldssond, Torgils Haraldssond, Ulfljotr Haraldssond, Dag Haraldssond, Ragnar Rykkeld і Sigurd Rised

Гокон I Добрий (норв. Håkon den gode, 920—961) — король Норвегії з 934 до 961 року. Походив з династії Інґлінґів.

Життєпис

Був сином Гаральда I. Замолоду жив у Англії, згідно з угодою між Гаральдом I та Етельстаном, королем Англії. Тут Гокон здобув освіту та прийняв християнство. Після смерті батька владу у Норвегії захопив зведений брат Гокона — Ейрік I Кривава Сокира. Незабаром останній викликав загальне невдоволення. Тінги (збори) різних частин Норвегії звернулися до Гокона, щоб той зайняв норвезький трон. Тоді Гокон спорядив військо й рушив до Норвегії. Врешті-решт Ейрік був розбитий та втік на Британські острови. Гокон став новим королем Норвегії. Деякий час сини Ейріка намагалися скинути нового короля, втім вони зазнали невдачі.

Для здобуття загальної підтримки Гокон I задовольнив різні вимоги тінгів, а також не сильно утискав народ. За це він отримав прізвисько «Добрий». За цього короля зміцнюється правопорядок у країні, регулярно збираються тінги областей. Тінги надавали різну допомогу Гокону I, що дозволило йому змінити обороноздатність країни. Водночас він підпорядкував народне рушення своїй владі. Окрім цього Гокон значно збільшив свою військову дружину.

Іншим завданням Гокона було впровадження християнства у Норвегії, але тут він зазнав невдачі. Більшість станів виступили на підтримку поганських богів та звичаїв. Внаслідок цього авторитет короля похитнувся. Скориставшись цим Гаральд Сірий Плащ, син Ейріка I, вдерся до Норвегії й у битві при Фіт'ярі завдав рішучої поразки Гокону I, який під час битви був смертельно поранений.

Примітки

  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Lundy D. R. The Peerage

Джерела

  • Claus Krag: Vikingtid og rikssamling 800—1130. Aschehougs Norges historie Bd. 2. Oslo 1995