Номінальна електрична напруга — 1,5В у гальванічних елементів, 1,2В — у Ni-Cd і Ni-MH акумуляторів, 1,6В у Ni-Zn акумуляторів. В більшості приладів допускається заміна елементів AA з різною напругою.
В СРСР елементи живлення АА мали позначення 316 (з сольовим електролітом, торгова марка «Уран М») і А316 (з лужним електролітом, торгова марка «Квант»).
Існують літій-іонні акумулятори схожого типорозміру (14500), з номінальною напругою 3,7В, ці елементи не можуть використовуватись в приладах, розрахованих на напругу 1,2-1,5В.
Конструкція
Елемент AA являє собою циліндр діаметром 13,5 — 14,5 мм. Довжина елемента разом з контактним виступом позитивного полюса складає 49,5 — 50,5 мм[2]. Циліндрична частина покрита ізольованою оболонкою. Контакти розташовані на протилежних основах циліндра. Позитивний контакт є виступом з діаметром 5,5 мм і висотою не менше 1 мм. Негативний контакт плоский або рельєфний, діаметром не менше 7 мм[3].
Вага може розрізнятися в широких межах. Так наприклад:
У ранніх примірниках батарей цинковий стакан (для сухих елементів) або сталевий нікельований (для лужних) безпосередньо служив одним з електродів. Однак така конструкція елементів часто призводила до коротких замикань, також такі елементи були схильні до корозії. Сучасні гальванічні елементи мають ізольований металевий або пластмасовий корпус, що захищає елемент від коротких замикань і від корозії.