Походження імені Ашера лишилося невизначеним. Вчені висунули кілька альтернативних гіпотез, нижче наведені деякі з них.
Зв'язок з староєврейською ім'ям Ашер. Вважається, що ім'я восьмого сина Якова пов'язано з божеством Ашер або Ошрі, що приносить удачу. Таку думку засноване на аналізі вірша Бут.30:13, в якому Лія народивши сина вигукує: івр.באשרי «бе-Ошрі», дослівно — «для моєї удачі». Деякі вчені схильні бачити в цьому вигуку згадку про божество удачі. Якщо така інтерпретація вірна, то Ашера може бути формою жіночого роду імені божества Ашер або Ошрі.
Ашера — скорочення довшого титулу, що означає «Пані, яка зневажає Море». Така етимологія має на увазі, що Ашера — руйнівниця водного хаосу, подібно перемозі Мардука над Тіамат.
Зв'язок з угаритськимдієсловом «ʼṯr» — «слідувати». Іменник «ашера», утворений від цього дієслова, спочатку міг означати «супутниця», «дружина».
Написи, знайдені в Кунтілет Аджруд і Кірбет ель Ком, викликали дискусію серед учених про роль Ашери в давньоєврейській релігії. Обидва написи містять благословення, адресоване Ягве та «його ашері» з метою здобуття покровительства. Лишилося питання, що означає слово «ашера» — ім'я богині або об'єкт, який використовується в культі Ягве. У давньоєврейській мові до власних імен не приєднувалися займенникові суфікси, отже, згадка «його Ашера» вказує на те, що мова може йти про предмет, а не про богиню.
З іншого боку сумнівно, щоби формула благословення, використовувана для здобуття захисту і заступництва, мала своїм об'єктом дерев'яний стовп. Якщо написи говорять про богиню Ашер, то це означає, що вона відігравала значну роль у релігії стародавніх ізраїльтян, виступаючи як дружина бога Ягве. Певно, що безліч жіночих фігур з теракоти, віднайдених на теренах стародавнього Ізраїлю, являють собою зображення Ашери.
Тексти, знайдені в стародавньому місті-державі Угариті — основне джерело відомостей про Ашер. У циклі Баал Ашера (Асірату) — це верховна богиня-матір, дружина глави пантеону Елу. У Оповіді про Карату згадується храм Астарти в країні тірійців і сідонян, що дозволяє зробити висновок про поширення культу Астарти в Фінікії. Не слід ототожнювати Ашер і Астарту, бо в угаритських міфах — це дві різних персонажки.
Термін «ашера» зустрічається біля 40 разів у масоретській редакції. У більшості випадків термін позначає культовий об'єкт, який можна створити, зрубати і спалити.
У 3Цар.15:13 говориться, що цар Аса позбавив свою матір Мааху звання цариці за те, що вона зробила ідола (міплецет) Ашери (євр. «міфлецет лаашера», Vulg.: «in sacris Priapt» — ідол фалічного культу, найбільш огидного для юдеїв). Аса зрубав міплецет і спалив його у потоку Кедрон. Схоже, що цей текст описує впливову царицю юдеїв як учасницю культу Ашери.
3Цар.18:19 оповідає про 400 пророків Ашери, що їли зі столу цариці Єзавелі.
Judith M. Hadley, The cult of Asherah in ancient Israel and Judah, Cambridge University Press, 2000.(англ.)
K. van der Toorn, Bob Becking, Pieter Willem van der Horst Dictionary of deities and demons in the Bible DDD, Eerdmans Publishing, 1999. — ISBN 0-8028-2491-9.(англ.)
David Noel Freedman, Allen C. Myers, Astrid B. Beck Eerdmans dictionary of the Bible, Eerdmans Publishing, 2000. — ISBN 0-8028-2400-5.(англ.)