Ірен Максін Пепперберг (англ.Irene Maxine Pepperberg, нар. 1 квітня 1949) — американська вчена, відома своїми дослідженнями пізнання тварин, зокрема папуг. Вона була професором, дослідником, лектором у кількох університетах, а зараз вона є науковим співробітником і лектором Гарвардського університету[1]. Пепперберг також є членом Консультативної ради METI (Messaging Extraterrestrial Intelligence). Добре відома завдяки своїм порівняльними дослідженнями когнітивних основ мови та спілкування, вона була однією з перших, хто працював над вивченням мови тварин, виявленні відміностей людьми та птахами (на прикладі проекту Washoe). Пепперберг також активно займається збереженням дикої природи, особливо папуг.
Народилася в 1949 році у Брукліні, Нью-Йорк, Нью-Йорк, вона була єдиною дитиною[2]. Ім'я при народженні Ірен Платцблатт. Її батько, Роберт Платцблатт, був біохіміком і вчителем середньої школи[2]. Батьки були американськими євреями в першому поколінні. Батьки її матері були з Румунії, а батько з Литви[3]. У 1950-х сім'я жила в Брукліні[4] в квартирі над магазином, і, починаючи з самого раннього віку, Ірен мала кількох хвилястих папуг[2].
У 1969 році вона отримала ступінь бакалавра з хімії в Массачусетському технологічному інституті[1] і привезла туди одного зі своїх хвилястих папужок. Згодом вона здобула ступінь магістра з хімії в 1971 році в Гарвардському університеті, а потім захистила докторський ступінь з хімічної фізики в 1976 році в Гарварді[1]. Під час навчання у докторантурі вона побачила епізод телесеріалу PBS Nova про тварин і мову, що надихнуло її на вивченні мови, а не на хімії[4].
Кар'єра
Пепперберг була науковим співробітником і лектором в Університеті Пердью (1979—1984) і Гарвардському університеті (у 1970-х роках та після у 2005 року). А у MIT Media Lab брала участь у якасті запрошеного доцента (1999—2000) та дослідника (2001—2002). В університеті Пердью працювала на факультеті біологічних наук та психології. В Університеті Аризони вона була молодшим професором екології та еволюційної біології, а також працювала на факультеті психології та брала участь у програмі нейронаук (1991—2000). Вона була стипендіатом Бантінга в Інституті перспективних досліджень Редкліффа (2004—2005) і молодшим доцентом в Університеті Брандейс (2002[4] –2013)[1], де на її честь була названа лабораторія для вивчення птахів[5].
Досліднецька діяльність
Хоча папуги вже давно відомі своїми здібностями до голосової міміки, Пепперберг намагалась показати, що їх голосова поведінка може мати характеристики людської мови. Вона інтенсивно працювала з сірим папугоюАлексом[3][6] в результаті чого він навчився великої кількості слів і міг використовувати їх на рівні чотирирічної дитини.[7] Алекс розумів таблички з описом предметів, кольорів, форм і матеріалів.[8] Пепперберг та її колеги прагнули показати, що Алекс може розрізняти значення та синтаксис, те як він міг використовувати голосову комунікацію відрізнялось від відносно негнучких форм " інстинктивної " комунікації, які широко поширені в тваринному світі. Хоча такі результати, ймовірно, завжди будуть суперечливими, а інтенсивна робота з однією твариною завжди пов'язана з ризиком ефекту Розумного Ганса, робота Пепперберг підтвердила думку, що люди не є єдиним видом, маючим комплексне чи напівскладне використання абстрактної комунікації.. Що стосується міжвидового спілкування, Пепперберг припустила, що сірих папуг можна порівняти з приматами, котрі мають подібні соціальні системи[7].
Деякі дослідники вважають[9], що метод навчання, який Пепперберг використовував з Алексом (називається технікою моделі/конкурента)[4] є перспективним для навчання дітей-аутистів та інших дітей із вадами навчання, які мають труднощі з вивченням мови та навичок спілкування, числових понять та емпатія[10][11]. Коли деяких дітей-аутистів навчали за тими ж методами, які Пепперберг придумав для навчання папуг, їх реакція перевершила очікування[10].
↑Royte, Elizabeth (7 листопада 2008). The Caged Bird Speaks. The New York Times. Процитовано 11 грудня 2019.
↑ абPepperberg, I. (2002). Cognitive and Communicative Abilities of Grey Parrots. Current Directions in Psychological Science, 11(3), 83-87.
↑Pepperberg, Irene. Alex. The Alex Foundation. Процитовано 12 січня 2021.
↑Grandin, Temple (2005). Animals in Translation (вид. First Harvest Edition 2006). New York: Simon & Schuster. с. 251. ISBN978-0-15-603144-8.
↑ абPepperberg, Irene M.; Sherman, Diane (October 2000). Proposed Use of Two-Part Interactive Modeling as a Means to Increase Functional Skills in Children With a Variety of Disabilities. Teaching and Learning in Medicine. 12 (4): 213—220. doi:10.1207/S15328015TLM1204_10. PMID11273372.