У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Чавчавадзе.
Ілля́ Григо́рович Чавчава́дзе (груз. ჭავჭავაძე, ილია; 27 жовтня (8 листопада) 1837(18371108) — 30 серпня (12 вересня) 1907) — грузинський діяч і письменник. Основоположник критичного реалізму в грузинській літературі. Один з активних діячів національно-визвольного руху Грузії. Убитий агентами царської поліції.
З біографії
Бував в Україні й у редагованих ним видавництвах популяризував твори Т. Шевченка. Його основні літературні твори були перекладені багатьма мовами, серед яких українська, англійська, французька, німецька, польська, білоруська, російська та інші.
Твори: поеми «Како Розбійник» (1860), «Видіння» (1872—1873), «Відлюдник» (1883); повісті «Чи ж він людина?» (1859—1863), «Розповідь жебрака» (1859), «Вдова Отарашвілі» (1887).
Разом із Н. Ніколадзе, Н. Лордкіпанідзе, С. Месхи та іншими письменниками на початку XIX століття стояв біля витоків грузинської публіцистики.
Ряд його творів було опубліковано в заснованих ним «Сакартвелос Моамбе» («Грузинський Вісник») та «Іверія», і в видаваному нині грузинському журналі «Моамбе».
Канонізований у Грузинській православній церкві (1987), згадування 2 серпня.
Похований в пантеоні Мтацмінда.
Переклади українською
На українську мову твори Чавчавадзе перекладали Б. Грінченко, П. Грабовський, П. Тичина, П.Осадчук та інші.
Повість «Розповідь жебрака» Іллі Чавчавадзе переклав українською Олександр Мушкудіані (1987).
Література
Посилання
Примітки
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Нормативний контроль | |
---|