Народився 1715 року на грецькому острові Керкіра у родині етнічних болгар. Його належність означена «славено-болгарин за походженням, грек за народженням і росіянин за схильністю». При хрещенні дістав ім'я Єлефтерія (у перекладі з грецької означає Вільний).
1758 року став ректором патріарших училищ у Константинополі, викладачем Патріаршої академії.
Одна з його патріотичних проповідей проти окупації ГреціїОсманською імперією стала приводом для того, щоби константинопільська православна ієрархія виступила за його звільнення, тому в 1763 р. він був змушений залишити м. Константинопіль[2]. Вирушив через Бухарест на навчання до німецьких Галле, Лейпцига, Ґетінґена, Магдебурга. Там відвідував лекції в університетах і спілкувався з ученими.
У 1767 р. — став референдарієм вселенського апостольського престолу.
У 1769 р. Патріархом Серафимом II був призначений на посаду ректора Великої школи нації в Константинополі з титулом вселенського дидаскала, вчителя і начальника філософствуючих.
Храм Слави. Поема Г. Справи Тієрса, перекладена з французької на грецьку мову. — СПб., 1772.
Переклади
Оди на поразку Оттоманів Катериною II. Окружне послання до сербських християнам. Про те, що таке рай і пекло? Послання до Петра Клерка.
З латинської на грецьку
Адам Зерніков. Богословські трактати про походження Святого Духа: у 2 т. — СПб., 1797.
Феофан (Прокопович). Історія спору про походження Святого Духа. — Лейпциг, 1784.
Гавриїл, митрополит. Про служіння і чиноположенню Греко-Російської Церкви. — СПб., 1799.
З французької на грецьку
Клерцій П. (Петро Кларк). Всенародний суд, яким перед лицем Всесвітньої Церкви викриваються папа римський і папський двір, як руйнівники Церкви і всього закону Божественного і людського.