USS Jacksonville (SSN-699)
«Джексонвілл» (англ. USS Jacksonville (SSN-699)) — багатоцільовий атомний підводний човен, є 12-тим в серії з 62 підводних човнів типу «Лос-Анжелес», побудованих для ВМС США. Він є єдиним кораблем ВМС США, який отримав назву на честь міста Джексонвілл, штат Флорида. Призначений для боротьби з підводними човнами і надводними кораблями противника, а також для ведення розвідувальних дій, спеціальних операцій, перекидання спецпідрозділів, нанесення ударів, мінування, пошуково-рятувальних операцій. Історія створенняАтомний підводний човен USS «Jacksonville» (SSN 699) був побудований на корабельні компанії General Dynamics Electric Boat (GDEB) в місті Гротон, штат Коннектикут, відповідно до контракту від 24 січня 1972 року. Церемонія закладання кіля відбулася 21 лютого 1976 року. Спуск на воду відбувся 18 листопада 1978 року.[1] Хрещеною матір'ю стала Чарльз Беннетт. Зданий в експлуатацію 16 травня 1981 року. Церемонія відбулася на військово-морській базі підводних човнів Нью-Лондон в Гротон, штат Коннектикут. Порт приписки Норфолк, штат Вірджинія. З 3 квітня 2009 року портом приписки є військово-морська база Перл-Харбор, Гаваї. Історія службиУ червні 1981 року підводний човен покинув Норфолк для пробного плавання, під час якого відвідав порт Мейпорт, штат Флорида. 7 липня прибув на суднобудівний завод Ньюпорт-Ньюс для п'ятимісячного планового обслуговування. З 19 по 21 грудня перебував на морських випробуваннях. 15 січня 1982 року покинув порт приписки на п'ять тижнів для проведення сертифікаційних випробувань зброї в Атлантичному океані. 22 березня під час виходу з військово-морської бази Норфолк зіткнувся з турецьким торговим судном «General Z. Dogan», після чого відразу ж повернувся назад в порт.[2] 26 березня прибув на військово-морську верф у Портсмуті для проведення екстреного ремонту. 27 квітня вийшов на випробування. 15 червня покинув Норфолк для свого першого розгортання в Індійському океані. 1 липня човен пройшов мис Доброї Надії. 15 грудня повернувся в Норфолк після завершення шестимісячного розгортання. 19 липня 1983 прибув в сухий док суднобудівного завода Ньюпорт-Ньюс для проведення екстрених ремонтних робіт. У вересні розпочав морські випробування. 6 травня 1984 року покинув порт приписки для запланованого розгортання в Північній Атлантиці, з якого 5 серпня повернувся в Норфолк. 1 квітня 1985 року покинув Норфолк для запланованого розгортання в Індійському океані, з якого повернувся 8 листопада. За цей час підводний човен пройшов більше 63500 морських миль. 25 квітня 1985 року покинув Норфолк для запланованого розгортання в Північній Атлантиці, з якого повернувся 29 червня. 1 серпня прибув в сухий док в Норфолку для проведення двомісячного планового обслуговування. У січні 1987 року покинув Норфолк для свого першого розгортання в Середземному морі, з якого повернувся в червні. 10 грудня 1991 року повернувся в Норфолк після завершення трирічного капітального ремонту. 22 січня 1993 року покинув Норфолк для запланованого розгортання в Середземному морі, з якого повернувся 30 червня. 16 грудня став на чотиримісячний плановий ремонт на військово-морській корабельні в Норфолку. 12 вересня 1994 року покинув Норфолк для запланованого розгортання в Північній Атлантиці, з якого повернувся в грудні. 10 січня 1995 прибув в сухий док №4 суднобудівного заводу в Ньюпорт-Ньюс для тримісячного запланованого ремонту, який покинув 6 березня. З 31 березня по 3 квітня перебував на випробуваннях. 17 травня 1996 року підводний човен зіткнувся з вантажним кораблем «Saudi Makkah» в Чесапікській затоці під час густого туману. Обидва корабля отримали пошкодження. Підводний човен відразу ж повернувся на військово-морську базу Норфолк. 20 червня став в сухий док №2 для усунення пошкоджень, який покинув 16 вересня. З 11 по 15 жовтня перебував на випробуваннях. 29 квітня 1997 року покинув Норфолк для запланованого розгортання в Середземному морі як частина JFK Battle Group, з якого повернувся 28 жовтня. 17 березня 2000 року повернувся в Норфолк після шестимісячного розгортання в складі бойової групи атомного авіаносця «Джон Кеннеді» в зоні відповідальності 6-го флоту США. 25 квітня 2001 року покинув Норфолк для запланованого розгортання в Середземному морі в складі бойової групи авіаносця «Ентерпрайз». 9 грудня 2002 прибув в сухий док військово-морської бази Норфолк для проведення чотиримісячного докового ремонту, який покинув 16 березня 2003 року. 16 вересня 2003 року покинув Норфолк для запланованого розгортання в південній частині Атлантичного океану, з якого повернувся 19 грудня. 20 грудня 2004 на борту човна спалахнула невелика пожежа, яка була швидко ліквідована. В цей час ПЧ знаходився на корабельні Портсмута на капітальному ремонті. 30 травня 2008 року покинув Норфолк для запланованого розгортання на підтримку операцій із забезпечення морської безпеки, з якого повернувся 24 листопада. 3 квітня 2009 прибув в новий порт приписки Перл-Харбор, Гаваї, зробивши 28-денний перехід з Норфолка, штат Вірджинія.[3] 2 червня 2010 року покинув порт приписки для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся 2 грудня. 5 листопада 2012 року покинув Перл-Харбор для запланованого розгортання в зоні відповідальності 5-го і 6-го флоту США. 10 січня 2013 року близько 05:00 годин ранку за місцевим часом човен зіткнувся з невеликим рибальським судном в Перській затоці. В результаті зіткнення ніхто не постраждав. ПЧ пошкодив один зі своїх перископів, цивільне судно продовжило свій шлях.[4] [5]18 червня повернувся в порт приписки після завершення розгортання. На початку квітня 2015 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся 16 жовтня.[6] 17 січня 2017 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання на Близькому Сході і в західній частині Тихого океану, з якого повернулася 10 серпня. Дане розгортання стало останнім для підводного човна і 15-м за рахунком.[7] За час розгортання підводний човен пройшов більш 48000 морських миль, а також відвідав Бахрейн, Гуам, Оман і Сінгапур.[8] 26 червня 2019 року на підводному човні було проведено церемонію деактивації в Морському підводному музеї США в Кіпорт, штат Вашингтон.[9][10] Література
Посилання
Примітки
|