USS Icefish (SS-367)

Історія
США
Назва: USS Icefish (SS-367)
Будівник: Manitowoc Shipbuilding Company, Манітовок, Вісконсин
Закладений: 4 вересня 1943 року
Спуск на воду: 20 лютого 1944 року
На службі: 10 червня 1944 року
Знятий: 21 лютого 1953 року переданий Нідерландам
Доля: повернутий США та проданий на злам 12 листопада 1971 року
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу Балао
Водотоннажність: 1550 над водою, 2463 при зануренні
Довжина: 95,02 м
Ширина: 8,31 м
Осадка: 5,13 м
Двигуни:
  • 4 дизелі General Motors Model 16-278A V16 потужністю 4 МВт
  • 4 електромотори General Electric потужністю 2 МВт
Швидкість: 20,25 вузла (над водою), 8,75 вузлів (при зануренні)
Дальність
плавання:		 20000 км при швидкості 10 вузлів (над водою)
Автономність: 75 діб
Максимальна
глибина:		 120 м
Екіпаж: 10 офіцерів, 70—71 матрос
Озброєння:
  • 10 × 533 мм торпедних апарата (6 носових, 4 кормових), 24 торпеди
  • 1 × 127 мм палубна гармата / 25 калібрів,
  • зенітне озброєння 1 х 40 мм Бофорс та 1 х 20 мм Ерлікон

«Айсфіш» (англ. USS Icefish (SS-367)) — підводний човен військово-морських сил США типу «Балао», споруджений під час Другої світової війни.

Човен спорудила компанія Manitowoc Shipbuilding Company на верфі у Манітовоку, штат Вісконсин. Після проходження випробувань на озері Мічиган, «Айсфіш» по внутрішніх водних шляхах спустився до устя Міссісіпі, а 22 серпня 1944 року прибув до Перл-Гарбора, де увійшов до складу Тихоокеанського флоту.

Походи

Всього човен здійснив п'ять бойових походів

1-й похід

9 вересня 1944-го «Айсфіш» у складі «вовчої зграї», до якої також входили підводні човни Sawfish та Drum, відбув для бойових дій у північній частині Південно-Китайського моря (неофіційно цей район був відомий як «Конвой Коллідж»). Наприкінці жовтня він здобув тут дві перемоги, після чого завершив похід 13 листопада на базі Маджуро (Маршаллові острови).  

2-й похід

Тривав з 8 грудня 1944 по 20 січня 1945 року, при цьому «Айсфіш» діяв у складі «вовчої зграї» разом з човнами Spot та Balao. У підсумку через технічні проблеми «Айсфіш» повернувся до Перл-Гарбору.

3-й похід

20 лютого 1945-го «Айсфіш» у складі «вовчої зграї», до якої також входили підводні човни Sawfish та Kingfish, відбув для бойових дій у Східно-Китайському морі в районі на північний схід та схід від острова Формоза (Тайвань). Збільшити бойовий рахунок «Айсфіш» не вдалось, і після 60 діб похід завершився у Апра-Храбор на острові Гуам (Маріанські острови).

4-й похід

У травні «Айсфіш» знову вирушив до «Конвой Коллідж» та діяв поблизу острова Хайнань, Гонконгу та Формози. Збільшити бойовий рахунок не вдалось, проте 7 червня 1945-го поблизу Формози були врятовані 6 льотчиків армійської авіації. Потім човен відвідав Сіамську затоку та Яванське море і у підсумку 4 липня прибув до Фрімантлу (західне узбережжя Австралії).

5-й похід

29 липня «Айсфіш» вирушив у черговий похід, під час якого 7 серпня артилерійським вогнем потопив невеликий люгер. 22 серпня 1945-го човен прибув до Танапаг-Харбор на острові Сайпан (Маріанські острови).

Післявоєнна доля

21 лютого 1953-го підводний човен передали до складу військово-морських сил Нідерландів, де він продовжив службу під назвою «HNLMS Walrus (S802)».

У підсумку корабель повернули США, де він був проданий на злам 15 серпня 1971 року.

Бойовий рахунок

Дата Назва Тип Тоннаж Місце
21.10.1944 Тенсін Мару вантажне судно 4236 19°31'N 118°10'E
26.10.1944 Тайє Мару вантажне судно 4168 19°04'N 120°36'E

Джерела

  • Т. Роско, «Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне», Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe “United States submarine operations in World War II”, Annapolis, 1950)