The Ventures
The Ventures — американський інструментальний гурт, утворений 1958 року у місті Такома, штат Вашингтон, з ініціативи двох музикантів: Дона Вілсона (Don Wilson; нар. 10 лютого 1937, Такома, Вашингтон, США) — гітара, та Боба Богла (Bob Bogle; нар. 16 січня 1937, Портленд, Орегон, США) — гітара, бас. В 2008-му році гурт включений до Зали слави рок-н-ролу. В світі продано понад 100 млн платівок The Ventures. Кар'єраВілсон та Богл почали виступати разом під назвою The Impacts, а після приєднання до них Нукі Едвардса (Nookie Edwards; 9 травня 1939, Вашингтон, США) — гітара, та Скіпа Мура (Skip Moor) — ударні, вони змінили назву на The Ventures. Квартет дебютував записом «Cookies & Coke», який видали на власній фірмі «Blue Horizon». Незабаром музиканти відкрили для себе твір «Walk Don't Run» Джона Сміта, що походив з альбому Чета Еткінса «Ні Fi In Focus». Цей інструментальний джазовий твір мав прості акорди, однак висунувши на перший план ритм, The Ventures створили дуже динамічне, переконливе звучання, яке не тільки стало їх фірмовим знаком, але й згодом знайшло своє відображення у стилі «серф». Сингл з цією піснею потрапив на друге місце американського чарту і на восьме — британського. Його видали тиражем понад мільйон примірників. Такий успіх повторила і наступна композиція — «Perfidia». У цей період у гурті відбулися перші зміни складу. Скіпа Мура замінив Хоуї Джонсон (Howie Johnson; 1938 рік), щоправда, він після автокатастрофи 1962 року залишив колег. Тоді до гурту приєднався ударник Мел Тейлор (Mel Taylor). Серед інших популярних синглів The Ventures були такі: «2000 Pound Bee» (1962), який було записано з використанням новаторської, як на ті часи, гітари з фазом, «The Savage» (1963) з репертуару The Shadows та «Diamond Head» (1965), який найбільшої слави здобув у виконанні Beach Boys. The Ventures стабільно трималися на чолі найпопулярніших гуртів завдяки своєму вмінню встигати за модою, що найвиразніше помітно на таких альбомах, як: «The Ventures (Batman Theme)», «Super Psychedelics» та «Underground Fire». Однак гурт ніколи надмірно не відхилявся від обраного від самого початку діяльності напрямку. 1968 року Едвардс залишив The Ventures і розпочав сольну кар'єру, а на його місце прийшов сесійний гітарист Джеррі Макгі (Jerry McGee), який до цього співпрацював з Елвісом Преслі, The Monkees та Крісом Крістофферсоном. До гурту також приєднався клавішних Сенді Лі (Sandy Lee), якого незабаром замінив Джонні Даррілл (Johnny Durrill). 1969 року їх пісня «Hawaii Five — 0» з популярного кримінального серіалу піднялась до четвертого місця, а гурт залишався дуже популярним, особливо у Японії, де мав велику кількість фанатичних прихильників. Концертні турне у 1970-х роках доповнювалися різними записами, а кілька творів ставали навіть двічі хітами — в інструментальній та вокальній версіях. Коли гурт залишили Тейлор, Макгі та Доррілл, до трійці, що залишилася, приєднався ударник Джо Бейріл (Jo Barile). Попри труднощі з клавішними та вокальними партіями, The Ventures продовжили свою плідну кар'єру. Надалі у музичному плані гурт орієнтувався на модні течії, а дякуючи утворенню власної фірми «Tridex» він отримав творчу незалежність. 1972 року Едвардс повернувся до The Ventures, a 1981 року до Богла, Вілсона та Едвардса приєднався Тейлор. Дискографія
Цікаві фактиУ країнах колишнього СРСР музика The Ventures була широко відома кількома композиціями: «Vibrations» з альбому Super Psychedelics (1967) використовувалась в заставці телепередачі «Міжнародна панорама»; «El Bimbo» з альбому Driving Guitars (1984, також відома у виконанні Гранд-оркестру Поля Моріа), «Caravan»[1] та «Wheels»[2] — в мультфільмі «Ну, постривай!»[3]. Композиція «Vibrations»[4] збігається з музикою Григорія Китастого до слів Івана Багряного "Пісня про Тютюнника"[5], написаної і вперше виконаної в таборі для переміщених осіб м. Майнц-Кастель 24 липня 1946 року[6]. Згодом пісня про героя Зимового походу УНР Юрія Тютюнника широко розійшлася в середовищі північноамериканських емігрантів з України, завдяки чому і потрапила до Дона Вілсона. Посилання
Примітки
|