«The Smallest Man Who Ever Lived» (укр.Найдрібніша людина, що колись жила) — пісня американської співачки Тейлор Свіфт з її одинадцятого студійного альбому The Tortured Poets Department, що вийшов 19 квітня 2024 року. Композиція була написана та спродюсована Свіфт спільно з Аароном Десснером. Вона увійшла до топ-20 музичних чартів Австралії, Канади, Нової Зеландії та США, а також отримала захоплені відгуки від музичних критиків.
Передумови та історія створення
Я вважаю, що ці пісні є одними з найбільш гострих, заплутаних, вразливих і катарсичних, які Тейлор коли-небудь писала, і я постійно дивуюся її майстерності як авторки пісень і виконавиці.
Аарон Десснер про The Tortured Poets Department[1].
Першою спільною роботою Тейлор Свіфт та Аарона Десснера став альбом Folklore, над яким вони працювали під час пандемії. За цю платівку Свіфт та Десснер стали лауреатами премії «Ґреммі» у номінації «Альбом року». Після нього вони продовжили спільно працювати над своїми майбутніми альбомами: так Свіфт взяла участь у записі альбомів How Long Do You Think It's Gonna Last? і First Two Pages of Frankenstein, а Аарон Десснер, своєю чергою, працював разом з нею над платівками Evermore, Midnights та перезаписами її перших 6 альбомів. Альбом Evermore приніс їм ще одну номінацію у категорії «Альбом року», а Midnights їх другу спільну перемогу. У квітні 2024 року стало відомо, що Аарон Десснер став співавтором та співпродюсером її одинадцятого студійного альбому[2][3].
Тейлор Свіфт почала писати The Tortured Poets Departament незадовго після виходу Midnights, а також протягом її музичного турне The Eras Tour. Під час гастролей, розповідаючи про альбом, співачка назвала процес його написання своїм «рятувальним кругом»[4].
Композиція та інтерпретація тексту пісні
Бридж «The Smallest Man Who Ever Lived» отримав визнання від музичних журналістів[5][6][7].
Мелодія композиції «The Smallest Man Who Ever Lived» супроводжується ударними інструментами, електрогітарою та мерехтливим звучанням фортепіано у приспіві в поєднанні з синтезатором[8][9]. Текст пісні розповідає про почуття оповідачки стосовно минулих стосунків[5]. Пісню багаторазово описували як одну з найбільш агресивних у кар'єрі Свіфт[10][11][12]. Загалом у самій композиції чоловік про якого є мова залишається неназваним, тим не менш велика кількість музичних журналістів інтерпретували пісню як звернення до Метті Гілі[13][14][15][16]. Вона починається з риторичних питань та підіймає тему гостингу у стосунках та залежності від наркотиків у колишнього коханого співачки: «Ти намагався придбати якісь пігулки у друзів моїх друзів. Вони тебе ігнорували, тепер ти знаєш як це відчувається»[5]. Далі оповідачка пісні співає: «Я не хочу повернути тебе назад. Я просто хочу знати, чи було руйнування мого сяючого літа твоєю метою?». У статті Variety зробили припущення, що це посилання на її музичне турне The Eras Tour[17]. Бридж пісні натякає на те, що оповідачка вважає, що чоловік у пісні жив брехнею під час їх стосунків, використовуючи потужні метафори: «Чи тебе послав хтось, хто бажав моєї смерті? / Чи ти спав з рушницею під нашим ліжком? / Чи записував ти все в книжку? / Чи був ти засланим агентом, та чи буде це все розголошено через 50 років? І ти зізнаєшся чому ти зробив це, а я скажу: „Хай щастить“ / Бо це перестало бути сексуальним, коли це стало дозволеним»[5].
Це була взаємна маніакальна фаза. Це було самопошкодження. <...> На обличчі цієї поетеси прокидається посмішка. Бо свої найкращі твори я писала про найгірших людей.
Пісня отримала захоплені відгуки від різноманітних музичних критиків. Виконавчий директор музичного відділу Billboard Джейсон Ліпшуц назвав її найкращою піснею з платівки, яка «є серцем альбому та передає музику, що стала важливішою за життя тої особистості, чию людяність було скривджено»[6]. Каллі Альгрім із Business Insider назвала бридж пісні «летальним», пожартувавши, що якщо б таку пісню колись написали про неї, вона б «була вимушена імітувати власну смерть» та поширила думку, що у цій пісні Свіфт розкрилась як авторка[19]. Ліндсі Золадз із The New York Times назвала її одною з найкращих пісень альбому, сказавши, що внесла її до свого «особистого пантеону»[20]. Критики, зокрема з The New York Times і The Guardian, також порівнювали емоційну складову пісні з минулими роботами Свіфт «All Too Well» і «Dear John»[11][21].
Комерційний успіх
Показники пісні «The Smallest Man Who Ever Lived» в чартах (2024)
