|
SMS Prinz Eugen (1863)
«Принц Ойген» (нім. SMS Prinz Eugen) - броненосець типу «Кайзер Макс» ВМС Австро-Угорщини другої половини 19-го століття. Історія створенняБроненосець «Принц Ойген» був закладений у жовтні 1861 року на верфі «Stabilimento Tecnico Triestino» у Трієсті. Спущений на воду 14 липня 1862 року, вступив у стрій у березні 1863 року. Свою назву отримав на честь австрійського полководця Євгена Савойського. Історія службиПід час Другої Шлезвізької війни 1864 року «Принц Ойген» разом з броненосцями «Драхе» і «Саламандер» залишився в Адріатиці для охорони австрійського узбережжя, в той час як основна ескадра вирушила в Північне море для війни з Данією. Битва біля ЛіссиЗ початком австро-італійської війни 1866 року командувач австрійським флотом Вільгельм фон Тегетгофф мобілізував і повністю укомплектував свої кораблі. 27 червня він привів свій флот до Анкони, але командувач італійським флотом Карло Пелліон ді Персано відмовився вступати у бій. 16 липня Персано вирушив з Анкони до острова Лісса з метою захопити його. Італійські кораблі 3 дні обстрілювали острів, завдавши серйозних пошкоджень береговим батареям, але не змогли повністю подавити їх опір, а всі спроби десанту були відбиті. 20 липня Тегетгофф привів свій флот до Лісси. Він розташував свої броненосці клином, дерев'яні кораблі 2-ї і 3-ї дивізій йшли позаду. «Принц Ойген» розташовувався на правому фланзі австрійського флоту. Під час бою «Принц Ойген» вів вогонь зі своїх гармат і робив максимально часті зосереджені залпи. Коли італійський броненосець «Аффондаторе» намагався атакувати пошкоджений лінійний корабель «Кайзер», який прикривав флагман «Ерцгерцог Фердинанд Макс», «Принц Ойген» і «Дон Хуан де Аустрія» прийшли їм на допомогу і відтіснили італійський броненосець. Вночі після бою «Принц Ойген», «Габсбург» і декілька канонерських човнів патрулювали віх до бухти Сан-Джорджно, в якій перебували австрійські кораблі. Подальша службаПісля закінчення війни «Принц Ойген» разом з однотипними броненосцями пройшов ремонт та переозброєння. Але вже за 10 років після вступу у стрій дерев'яний корпус корабля почав гнити. Крім того, кораблі типу «Кайзер Макс» вже не вписувався в нову концепцію броненосців. Внаслідок австро-угорського компромісу 1867 року дві частини дуалістичної монархії мали право вето на рішення одна одної. Незацікавленість Угорщини в морській експансії призвела до різкого скорочення бюджету флоту. Кошти для будівництва нових кораблів не виділялись. Тому було вирішено побудувати нові кораблі під виглядом «модернізації», кошти на яку виділялись з меншими труднощам. У 1873-1876 роках броненосці типу «Кайзер Макс» були «модернізовані», а фактично збудовані заново. Від попередніх кораблів залишились лише машини, частина броні та деяке обладнання. Старий корпус «Принц Ойген» у 1873 році був перетворений на блокшив, а з 1876 року використовувався як навчальний артилерійський корабель. Він був остаточно розібраний у 1886 році. Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
