Non, je ne regrette rien
«Non, je ne regrette rien» (фр. Ні, я не шкодую ні про що) — французька пісня, написана в 1956 році, яка здобула найбільшу популярність у виконанні Едіт Піаф (у запису від 10 листопада 1960 року). Композитор — Шарль Дюмон, автор тексту, що відсилає до минулого Піаф, — Мішель Вокер. Пісня була записана в стереофонічному форматі, що на ті часи було рідкістю. Посвята ЛегіонуКомпозиція була присвячена Іноземному легіону і стала полковою піснею 1-го іноземного полку парашутистів, пізніше, у 1961 році, розформованого за участь у невдалому путчі генералів. Назавжди покидаючи свої казарми в Зеральде, після закінчення «часу леопардів», легіонери співали «Я ні про що не шкодую»[1][2]. Записи і виконавціКрім Піаф пісню виконували інші зірки естради, включаючи Мірей Матьє, Елейн Пейдж, Тіну Арену, Ізабель Буле, Патрісію Каас, Марка Лавуньє, Даліду (французькою, італійською та іспанською), Псоя Короленка, Тамару Гвердцителі (французькою і російською), Азізу (французькою), Bad Boys Blue (англійською), Беньку (Світлану Бень) — солістку кабаре-бенду «Серебряная свадьба», її також виконує Олег Погудін (французькою). Використання в популярній культуріПісня звучала у фінальних титрах фільму Бернардо Бертолуччі «Мрійники» (2003), у фільмі «Пекло» (сцена в пустелі), в англійському мультфільмі «Веліант: Крилатий спецназ», у рекламі пива Amstel. У приспіві пісні Fruhling in Paris групи Rammstein присутні слова «Non! Rien de rien… Non! Je ne regrette rien». Також на альбомі ToyZ групи Cinema Bizarre є пісня з назвою «Je ne regrette rien» та відповідним рядком у тексті. Гурт «Jane Air» використовував фрагмент пісні в кінці композиції «2004 рік». Уривок пісні був використаний композитором Гансом Ціммером у саундтреці до фільму Крістофера Нолана «Початок», композиція «Waiting For A Train». Сама пісня за сюжетом фільму використовувалася як заклик до пробудження героїв. І тривалість фільму (2 години 28 хвилин) — це посилання на пісню Едіт Піаф «Non, je ne regrette rien», перший студійний запис якої тривав 2 хвилини 28 секунд. У телефільмі «Сімнадцять миттєвостей весни» пісня звучить як музична ілюстрація до спогадів Штірліца про Париж, хоча під час війни пісня ще не була написана. У мультфільмі «Мадагаскар 3» головний антагоніст — Капітан Шантель Дюбуа, глава Відділу з відлову тварин у Монако виконує пісню в лікарні, щоб «підбадьорити» і «поставити на ноги» своїх колег, які в результаті стають сильнішими, зривають гіпс і пов'язки і вступають в дію. Пісня прозвучала в кінці фільму «Життя в рожевому кольорі». Також пісня звучить у фільмі «Ненависть». У 14-ї серії 11-го сезону серіалу «Надприродне» також звучить ця пісня, що є анахронізмом, як і у випадку з фільмом «Сімнадцять миттєвостей весни», адже дія відбувається в 1943 році. Примітки
Посилання
|