Le Héros (Q170)
«Ле Еро» (Q170) (фр. Le Héros (Q170) — військовий корабель, великий океанський підводний човен типу «Редутабль» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни. Підводний човен «Ле Еро» був закладений 1 серпня 1929 року на верфі компанії Arsenal de Brest у Бресті. 14 жовтня 1932 року він був спущений на воду, а 12 вересня 1934 року увійшов до складу ВМС Франції. Історія службиПідводний човен проходив службу в лавах французького флоту. На початок Другої світової війни «Ле Еро» перебував на службі в Середземному флоті у складі 1-го дивізіону 3-ї ескадри 1-ї флотилії підводних човнів у Тулоні (разом із «Ле Конкеран», «Ле Тоннант» та «Ле Глор'є»). На початку листопада 1939 року «Ле Конкеран», «Ашерон» і «Ле Еро» вийшли з Тулона і супроводжували есмінець «Кассард» до Касабланки, досягнувши місця призначення 7 листопада. У грудні 1939 року «Ле Еро» у взаємодії з «Ашерон», «Агоста», «Бевез'е» «Френель» і «Редутабль» діяв у патрульній лінії пошуку в центральній частині Атлантичного океану німецького судна постачання «Альтмарк». Після капітуляції Франції «Ле Еро» служив у військово-морських силах вішістської Франції. Після нападу 3 липня 1940 року на Мерс-ель-Кебір — в якому ескадра британського Королівського флоту атакувала ескадру французького флоту, пришвартовану на військово-морській базі Мерс-ель-Кебір в Орані на узбережжі Алжиру — «Ле Еро» і «Ле Глор'є» вийшли з Дакара о 04:30 4 липня 1940 року в супроводі летючого човна Latécoère 302, щоб атакувати у відповідь британський важкий крейсер «Дорсетшир», який патрулював на південь від Дакару. Летючий човен знайшов «Дорсетшир» і направив підводні човни до нього, але французькі підводні човни не змогли наблизитися до нього ближче, ніж на 6000 метрів. О 16:00 вони отримали наказ повернутися в Дакар. На зворотному шляху їх атакував гідролітак з «Дорсетшира», який двома бомбами ледь не зачепив «Ле Глор'є». 7 липня 1940 року британські військово-морські сили прибули до Дакару і о 18:00 в рамках операції «Катапульта» передали ультиматум. Французи не відповіли і наказали підводним човнам «Ле Еро» і «Ле Глор'є» вийти в море. Багато членів їхніх екіпажів спочатку відмовилися воювати з британцями, але командир «Ероса» переконав їх взяти участь у поході. Обидва підводні човни вийшли в море для проведення атаки. «Ле Глор'є» був прийнятий за британський підводний човен, який намагався проникнути в гавань, і зазнав легких пошкоджень, коли потрапив під шквальний вогонь трьох французьких кораблів і був розбомблений французьким гідролітаком. У будь-якому випадку, обидва підводні човни провели день під водою біля Дакара і спробували атакувати британські кораблі, але не змогли підійти достатньо близько, і британці покинули цей район і попрямували до Фрітауна після того, як торпедоносці «Сордфіш» з авіаносця «Гермес» атакували і серйозно пошкодили французький лінкор «Рішельє» в Дакарі того ж дня. Обидва підводні човни повернулися до Дакара в ніч з 8 на 9 липня 1940 року. З 5 по 7 листопада 1940 року «Ле Еро» і однотипний «Вендже» патрулювали південніше іспанського Кабо-де-Гата, Іспанія, здійснюючи розвідку Гібралтару. 7 травня 1942 року «Ле Еро» патрулював поблизу північної околиці острова Мадагаскар, щоб атакувати там британський флот вторгнення. Однак, на світанку французький підводний човен був зненацька виявлений на поверхні ескадрильєю з восьми торпедоносців «Сордфіш» з авіаносця «Ілластріас», яка атакувала його глибинними бомбами. Підводний човен здійснив аварійне занурення, але через 15 хвилин після атаки він затонув на глибині 300 метрів в Індійському океані. Див. такожПримітки
Посилання
Література
|