Flume

Flume
англ. Harley Edward Streten
Зображення
Зображення
Flume у 2013
Основна інформація
Повне ім'яГарлі Едвард Стретен
Дата народження5 листопада 1991(1991-11-05)[1] (33 роки)
Місце народженняСідней, Австралія
Роки активності2004 — дотепер
ГромадянствоАвстралія Австралія
ПрофесіяМузичний продюсер, ді-джей
ОсвітаMosman High Schoold
ІнструментиAbleton Live
ЖанрЕлектроніка, EDM, Future bass, Experimental, Хіп-хоп, Електропоп
ПсевдонімиFlume
СпівпрацяНік Мерфі, Туве Лу, Kai, Вінс Стейплс, What So Not, Lorde
ЛейблFuture Classic, Transgressive Records, Mom + Pop Music
flumemusic.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Гарлі Едвард Стретен[2] (англ. Harley Edward Streten, 5 листопада 1991(19911105), Сідней, Австралія) — австралійський музичний продюсер та ді-джей, відоміший як Flume.[3] Вважається піонером жанру future bass.[2][4][5][6] Альбом Flume, випущений 2012 року, очолював чарти ARIA та став двічі платиновим у Австралії.

Реміксував пісні таких артистів, як Lorde, Сем Сміт, Arcade Fire, Hermitude, Disclosure. Його другий студійний альбом під назвою Skin, випущений 27 травня 2016 року, був позитивно оцінений критиками та очолив чарт ARIA. Альбом виграв нагороду Греммі як найкращий «Танцювальний альбом року», а пісня «Never Be Like You» отримала номінацію на найкращу танцювальну пісню року.[7] 20 травня 2022 року випустив третій альбом Palaces.

Біографія

Ранні роки

Стретен народився у сім'ї Глена Стретена, кінорежисера та музичного продюсера та Ліндалл, садівниці та вчительки.[8] У 13 років почав писати музику.[9] 2010 року почав писати хауз музику під ім'ям HEDS, яке відповідало його ініціалам.[10] Тоді написав два треки — «Flow» та «Fizz», а також кілька реміксів.[11]

Sleepless та Flume

2011 року переміг у конкурсі, організованому лейблом Future Classic, подавши на участь треки «Sleepless», «Over You» та «Paper Thin». Нейтан Маклей, засновник лейблу, а згодом менеджер Стретена, допоміг випустити перший EP артиста під назвою Sleepless, який містив три реки, з якими він переміг на конкурсі.[12] Реліз був випущений під ім'ям Flume, яке Стретен взяв з одноіменної пісні Bon Iver.[13]

9 листопада 2012 року випустив перший студійний альбом, який теж назвав Flume.[14] Всі треки до альбому були записані на особистому лаптопі артиста під час подорожі.[15] Робота містила кілька треків за участі інших артистів, серед яких Moon Holiday, Jezzabell Doran, Чет Фейкер та репер з Нью-Йорка T-Shirt. Альбом швидко зайняв перше місце у хіт-параді iTunes Австралії та досягнув другого місця чарту ARIA, уступивши лише гурту One Direction та їх роботі Take Me Home.[16] У грудні 2012 року підписав контракт з лейблом Mom + Pop Music та оголосив реліз свого першого альбому в Північній Америці. Реліз у США відбувся 21 лютого 2013 року та отримав підтримку серед місцевих музичних критиків. Metacritic оцінив його у 73 бали зі 100.[17]

У лютому 2013 року оголосив про перше турне Австралією, яке відбулось у квітні-травні, та на яке було продано 40,000 квитків.[18] Початок 2014 року провів у міжнародному турне, відвідавши фестивалі Lollapalooza та Coachella, де представив нову пісню «Tennis Court», записану за участі Lorde.

З 2011 року був також залучений у проект What So Not, де працював разом з Emoh Instead. 2015 року Стретен оголосив про свій вихід з дуету.[19]

Skin

У лютому 2016 року випустив перший сингл з майбутнього альбому, який був записаний за участі канадської співачки Kai та називався «Never Be like You». Пісня швидко зайняла перше місце у австралійському чарті, ставши таким чином першою піснею артиста, яка очолила хіт-парад.[20] У квітні вийшов другий офіційний сингл під назвою Say It, який був записаний за участі шведської співачки Туве Лу.

27 травня 2016 року був випущений альбом Skin, у записі якого також взяли участь Vic Mensa, Allan Kingdom, Raekwon, Little Dragon, AlunaGeorge, MNDR та Beck.[21] Альбом отримав загалом позитивні відгуки, а Metacritic оцінив його у 75 балів зі 100. На нагородженні ARIA Music Awards 2016 Flume виграв вісім нагород, включаючи «Альбом року» та «Артист року». На церемонії «Греммі» Skin став «Найкращим танцювальним альбомом року», а пісня «Never Be Like You» отримала номінацію на «Найкращу танцювальну пісню року».

У листопаді 2016 та лютому 2017 року випустив два EP — Skin Companion EP 1 та Skin Companion EP 2.

Hi This Is Flume

19 березня 2019 року Flume оголосив про випуск свого першого мікстейпу під назвою Hi This Is Flume. Альбом складається з 17 пісень, які були записані в співпраці з такими артистами як KUČKA, EPROM, JPEGMAFIA, SOPHIE, HWLS та slowthai. Мікстейп отримав загалом позитивні відгуки музичних критиків та дебютував на 9 сходинці чарту Dance/Electronic Albums Billboard. Платівка також була номінована на отримання премії Гремії за найкращий танцювальний альбом року.

11 березня 2020 року випустив сингл «The Difference», який був записаний за участі Toro y Moi.

20 травня 2022 року випустив третій студійний альбом під назвою Palaces.

Дискографія

Альбоми

  • Flume (2012)
  • Skin (2016)
  • Palaces (2022)

Мікстейпи

  • Hi This Is Flume (2019)

Міні-альбоми

  • Sleepless (2011)
  • Lockjaw (2013)
  • Skin Companion EP 1 (2016)
  • Skin Companion EP 2 (2017)
  • Quits (with Reo Cragun) (2019)

Сингли

  • «Sleepless» (featuring Anthony for Cleopatra) (2011)
  • «On Top» (featuring T.Shirt) (2012)
  • «Sleepless» (featuring Jezzabell Doran) (2012)
  • «Holdin On» (2012)
  • «Drop the Game» (з Четом Фейкером) (2013)
  • «Some Minds» (featuring Andrew Wyatt) (2015)
  • «Never Be like You» (featuring Kai) (2016)
  • «Smoke & Retribution» (featuring Vince Staples and Kučka) (2016)
  • «Say It» (featuring Tove Lo) (2016)
  • «Hyperreal» (featuring Kučka) (2017)
  • «Friends» (featuring Reo Cragun) (2019)
  • «Let You Know» (featuring London Grammar) (2019)
  • «Rushing Back» (featuring Vera Blue) (2019)
  • «The Difference» (with Toro y Moi) (2020)

Нагороди та номінації

AIR Awards

Рік Категорія Номінований артист/робота Результат
2013 Найкращий незалежний артист Flume Перемога[22]
Найкращий незалежний альбом Flume Перемога[22]
Найкращий незалежний танцювальний альбом Перемога[22]
Найкращий незалежний сингл/EP «Holdin On» Номінація[23]
Найкращий незалежний танцювальний сингл Перемога[22]
2017 Найкращий незалежний артист Flume Номінація
Найкраща незалежна танцювальна/електронна пісня або EP «Never Be like You» (featuring Kai) Номінація
Найкращий незалежний танцювальний альбом Skin Номінація
2020 Найкращий незалежний електронний альбом або EP Hi This is Flume Номінація
Найкращий незалежний танцювальний, електронний або клубний сингл «Rushing Back» (featuring Vera Blue) Номінація
2021 Найкращий незалежний танцювальний, електронний або клубний сингл «The Difference» (with Toro y Moi) Номінація

APRA Music Awards

Рік Категорія Номінований артист/робота Результат
2014 Танцювальна робота року «Holdin On»[24] Перемога
2017 Танцювальна робота року «Never Be like You» (Гарлі Стретен, Kai, Джоффрі Ерлі)[25] Перемога
«Say It» (Стретен, Джуліан Гамільтон, Деніел Джонс, Туве Лу)[25] Номінація
Найпрокручуваніша австралійська робота «Never Be like You» (Гарлі Стретен, Kai, Джоффрі Ерлі)[26] Перемога
«Say It» (Стретен, Джуліан Гамільтон, Деніел Джонс, Туве Лу)[26] Номінація
Автор пісні року Flume[27] Перемога
2021 Найчастіше виконувана австралійська робота «Rushing Back» (Streten, Celia Pavey, Eric Dubowsky, Sophie Cates) (featuring Vera Blue) Номінація
Найчастіше виконувана танцювальна робота Перемога

Billboard Music Awards

Рік Категорія Номінований артист/робота Результат
2017 Танцювальний/електронний альбом[28] Skin Номінація

Grammy Awards

Рік Категорія Номінований артист/робота Результат
2017 Найкращий танцювальний запис «Never Be Like You» Номінація
Найкращий танцювальний/електронний альбом Skin Перемога
2020 Hi This Is Flume Номінація
2021 Найкращий танцювальний запис «The Difference» Номінація

Примітки

  1. ČSFD — 2001.
  2. а б Flume WayHome Stage, Oro-Medonte ON, July 28. exclaim.ca (англ.). Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  3. Halls, Eleanor. Flume wants to make experimental music accessible. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  4. Flume Unleashes Spectacular New Mix & We Just Can't Stop Listening. Your EDM (амер.). 29 лютого 2016. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  5. Meet Whethan, The 17-year-old Producer Working With Skrillex. PILERATS. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  6. Djakarta Warehouse Project 2017 Announces Flume, Tiesto, Marshmello in Phase 1 Lineup. Billboard. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  7. Grammy Awards 2017: See the Full Winners List. Billboard. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  8. Zuel, Bernard (27 травня 2016). Swift approval: Australia's electronic star Flume prepares to remake pop. The Sydney Morning Herald (амер.). Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  9. Boots has quietly upped its meal deal in some branches. The Sun (брит.). 20 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2018.
  10. 'Who the F&^% Is Flume' and How Did He Beat One Direction on the Charts?. Fuse. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  11. HEDS. SoundCloud (англ.). Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  12. Sleepless - Single by Flume on Apple Music (en-AU) , 1 серпня 2011, архів оригіналу за 22 вересня 2017, процитовано 1 лютого 2018
  13. Q&A with Flume - Yen Mag. Yen Mag (амер.). 27 лютого 2013. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 1 лютого 2018. [Архівовано 2018-01-22 у Wayback Machine.]
  14. Lester, Paul (28 листопада 2012). New band of the day - Flume (No 1,405). the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  15. Gillgrass, Will. «FLUME LIVE AT XOYO 24/1.» Mixmag 04 2013: 36
  16. Boots has quietly upped its meal deal in some branches. The Sun (брит.). 20 жовтня 2017. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  17. Flume by Flume, архів оригіналу за 14 грудня 2017, процитовано 1 лютого 2018
  18. Graves, Shahlin (4 вересня 2013). Interview: Harley Streten a.k.a. Flume, on his upcoming October 2013 New Zealand tour, Lorde & Wolverine. Coup De Main Magazine (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
  19. What So Not. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 1 лютого 2018.
  20. ARIA Singles: Flume Never Be Like You Is No 1 - Noise11.com. www.noise11.com (амер.). Архів оригіналу за 14 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2018.
  21. Skin by Flume on Apple Music (en-AU) , 27 травня 2016, архів оригіналу за 21 листопада 2017, процитовано 1 лютого 2018
  22. а б в г WINNERS: Carlton Dry Independent Music Awards. Australian Independent Record Labels Association. 10 жовтня 2013. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2013. [Архівовано 2016-03-09 у Wayback Machine.]
  23. Last Year. Australian Independent Record Labels Association. Архів оригіналу за 10 April 2013. Процитовано 15 вересня 2014. [Архівовано 2013-04-10 у Wayback Machine.]
  24. Dance Work of the Year. Australasian Performing Right Association (APRA) | Australasian Mechanical Copyright Owners Society (AMCOS). 2014. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 5 March 2016. [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
  25. а б Dance Work of the Year. Australasian Performing Right Association (APRA) | Australasian Mechanical Copyright Owners Society (AMCOS). 2017. Процитовано 6 April 2017.[недоступне посилання з травня 2019]
  26. а б Most Played Australian Work. Australasian Performing Right Association (APRA) | Australasian Mechanical Copyright Owners Society (AMCOS). 2017. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 6 April 2017. [Архівовано 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  27. Songwriter of the Year. Australasian Performing Right Association (APRA) | Australasian Mechanical Copyright Owners Society (AMCOS). 2017. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 6 April 2017. [Архівовано 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  28. Drake, The Chainsmokers Lead Nominees for the 2017 Billboard Music Awards. Billboard. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.

Посилання