Fairey Albacore
Фейрі Альбакор (англ. Fairey Albacore) — британський палубний одномоторний біплан-торпедоносець, що перебував на озброєнні військово-повітряних сил ВМФ Британії за часів Другої світової війни. Літак був розроблений компанією Fairey Aviation Company і брав участь у світовій війні з 1939 до 1943 років. Тримісний літак розроблявся для виконання завдань щодо ведення морської розвідки та патрулювання, а також, як палубний бомбардувальник і торпедоносець. «Альбакор» мав замінити у палубній авіації Fairey Swordfish, що служив з 1936 року, однак обидві моделі літаків служили протягом воєнних дій на Королівському флоті. «Альбакор» навіть був знятий з озброєння раніше за свого попередника, на заміну йому надійшли моноплани Fairey Barracuda та Grumman TBF Avenger. Серед пілотів цей літак мав прізвисько «недогризок» (англ. Applecore). Історія створенняВ 1936 році була видана специфікація M.7/36 на розробку багатоцільового палубного літака для заміни Fairey Swordfish. Новий літак мав виконувати роль торпедоносця, штурмовика і розвідника. Розробку було доручено компанії Fairey, де керівництво очолив Марсель Лобелл. Компанія пропонувала розробляти новий літак в вигляді моноплана, але міністерство авіації наполягало на тому, що палубний літак повинен бути біпланом. Тому на початку 1937 року до розгляду було запропоновано біплан з шасі, що не складалось, закритою кабіною, і 14-ти циліндровим двигуном повітряного охолодження Bristol Taurus. Цей проєкт був прийнятий, і для нього була видана доопрацьована специфікація S.41/37. В травні 1937 року було підписано контракт на 100 серійних літаків, без побудови прототипів. Перший «Альбакор» піднявся в повітря 12 грудня 1938 року, а повномасштабне виробництво почалось в кінці 1939 року. Перший літак також було протестовано на поплавковому шасі, але результати показали що цей напрям розвитку не надто перспективний. Подальші випробування «Альбакор» не надто вразили пілотів: елерони і хвостові рулі надто важко керувались, кабіна пілота була жаркою в помірний літній день, а задня кабіна навпаки продувалась. З плюсів пілоти відзначили тільки гарний вхід і вихід з піке, а також огляд пілота. Літак також мав набір цікавих пристосувань, зокрема підігрів кабіни, склоочисники і рятувальний човен який міг автоматично викидатись.[1] Не зважаючи на недоліки серійне виробництво літаків переривалось тільки на самому початку через недоведеність двигунів: Taurus II було замінено на Taurus XII. До 1943 року було виготовлено 800 літаків.[2] Історія використанняВ березні 1940 року «Альбакорами» було оснащено першу ескадрилью — 826-ту, а бойовий дебют відбувся 31 травня під час нальоту на німецькі війська в Остенде і малі судна біля Зебрюгге[en]. В листопаді 1940 року «Альбакори» стали основним типом літаків на борту авіаносця «Формідебл». Разом з ним вони брали участь в захисті атлантичних конвоїв, а пізніше — в нальотах на італійське Сомалі. Але основним театром боїв для «Альбакорів» став Середземноморський. Зокрема, торпедні атаки «Альбакорів» з авіаносця «Формідебл» вивели з ладу лінкор «Вітторіо Венето» під час бою біля мису Матапан. «Альбакори», які базувались на Мальті, брали участь в нальотах на Сицилію, закладали мінні загородження в північноафриканських портах, а також діяли проти кораблів. «Альбакори» також розміщувались в Африці, де вони залучались до нічних бомбардувань. Чотири ескадрильї «Альбакорів» (37 літаків) з авіаносців «Формідебл», «Вікторіос» і «Ф'юріос» підтримували висадку десанту під час операції «Смолоскип» В Атлантиці «Альбакори» діяли з борту авіаносця «Вікторіос» (827, 828-ма ескадрильї). 30 липня 1941 року вони здійснили нальоти на порти Петсамо і Кіркінес, а 9 березня 1942 року здійснили невдалу атаку на лінкор «Тірпіц». В складі ВПС «Альбакори» брали участь в боях над Ла-Манш (415-та і 119-та ескадрильї), а також в обороні Сінгапура (36-та ескадрилья). До кінця 1943 року всі «Альбакори» в складі флотської авіації було замінено на Fairey Barracuda. Найдовше, до початку 1945 року, вони використовувались 119-тою ескадрильєю ВПС, коли були замінені на свого попередника — Fairey Swordfish.[2] Тактико-технічні характеристикиДані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[3] Технічні характеристики
Льотні характеристики
Озброєння
Див. також
Література
Посилання
Примітки
|