FAST

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: FAST (значення).
Five hundred meter Aperture Spherical Telescope
РозташуванняJinke Villaged
Пінтанd
Гуйчжоу
Координати25°39′9″ пн. ш. 106°51′24″ сх. д. / 25.65250° пн. ш. 106.85667° сх. д. / 25.65250; 106.85667
Довжина хвилірадіо
Збудовано3 липня 2016
Перше світло25 вересня 2016[1]
Стиль телескопарадіотелескоп
Діаметр500 метрів
Збиральна площа телескопа196 000 квадратний метр
Фокусна відстань140 м
Вебсайтfast.bao.ac.cn
Мапа
CMNS: FAST у Вікісховищі

FAST (англ. Five hundred meter Aperture Spherical Telescope; кит.: 五百米口径球面射电望远镜; укр. сферичний телескоп п'ятисотметрової апертури), також відомий під прізвиськом Тяньян (кит.: 天眼; укр. Небесне око) — радіотелескоп в Китаї у провінції Гуйчжоу[2] з відбивною антеною діаметром 500 м, побудовану в природній западині ландшафту. Це найбільший у світі радіотелескоп із заповненою апертурою[3][Прим. 1]. Вартість проекту становила 185 мільйонів доларів США.[4]

Історія

Будівництво FAST

Вперше телескоп був запропонований у 1994 році. У липні 2007 року проєкт був схвалений Національною комісією розвитку та реформ[5]. Щоб звільнити місце для телескопа, з долини переселили село з населенням 65 осіб[6]. Для створення радіотихої зони переселили ще 9110 людей, які проживали в межах 5 км від майбутнього телескопа[6]. Уряд Китаю витратив близько 269 млн доларів на допомогу бідним і банківські позики на переселення місцевих мешканців, тоді як будівництво самого телескопа коштувало 180 мільйонів доларів[7].

26 грудня 2008 року на будівельному майданчику відбулася церемонія закладки фундаменту[8]. Будівництво розпочалося в березні 2011 року[9][10], а остання панель була встановлена вранці 3 липня 2016 року[6][10][11][12].

Спочатку бюджет складав 700 мнл юанів[13][14], остаточна вартість склала 1,2 млрд юанів (180 млн доларів)[6][15]. Значними труднощами виявилися віддалене розташування об’єкта та поганий доступ до дороги, а також необхідність додаткового екранування для придушення електромагнітних завад від актуаторів (рушіїв панелей телескопа)[16]. Актуатори довелось переробити відповідно до вимог екранування, і їх встановлення завершили в 2015 році. Відтоді завад від актуаторів не було виявлено[17].

Випробування та введення в експлуатацію розпочалися, коли 25 вересня 2016 року телескоп отримав перше світло[18]. Перші спостереження проводяться без активного основного відбивача, залишаючи його форму фіксованою та використовуючи обертання Землі для сканування неба[16]. Подальші ранні дослідження проводили в основному на нижчих частотах[19], поки активну поверхню доводили до проєктної точності[20], бо довші хвилі менш чутливі до похибок у формі відбивача. Калібрування усіх приладів і вихід телескопа на проєктну якість зайняв три роки[18].

Основною рушійною силою проєкту[16] був Нан Рендонг, дослідник із Китайської національної астрономічної обсерваторії у складі Китайської академії наук, який обіймав посади головного науковця[12] та головного інженера[16] проєкту. Він помер 2017 року[21].

Офіційно про введення телескопа в експлуатацію повідомили в січні 2020 року[22]. Тоді доступ до нього мали лише китайські дослідники. Для астрономів усього світу доступ відкрили з 31 березня 2021 року[23].

Конструкція

Телескоп побудовано в природній карстовій воронці в повіті Пінтан[en] (Цяньнань-Буї-Мяоська автономна префектура округу Гуйчжоу). Головний рефлектор має діаметр 500 м і фокусує радіохвилі на приймальній антені, підвішеній на висоті 140 м над ним.

Відбивна поверхня FAST складається з 4450[6] перферованих алюмінієвих панелей товщиною 1,3мм[24]. Кожна панель має форму трикутника зі стороною 11 м[25]. Оскільки панелі не розраховані витримувати вагу людини, то для обслуговування рефлектора розроблено спеціальних роботів[23]. Відбивну поверхню підтримує сітка зі сталевих тросів, що звисають з її обода. Під відбивною поверхнею розташовані 2225 лебідок[16] які роблять його активною поверхнею, тягнучи за стики між панелями, деформуючи гнучку опору сталевого троса в параболічну антену, вирівняну з бажаним напрямком неба[26].

Над рефлектором розташована кабіна приймача, переміщувана на тросах, підвішених на шести опорних вежах[10]: 13 . Приймальні антени встановлено нижче на платформі Стюарта, яка забезпечує точний контроль положення та компенсує перешкоди, такі як рух вітру[10]: 13 . Це забезпечує заплановану точність наведення 8 кутових секунд[27].

Телескоп має сім приймачів[28]. Ефективна апертура для кожного приймача становить 300 м[29].

У п'ятикілометровій зоні навколо телескопа туристам заборонено користуватися мобільними телефонами та іншими радіовипромінювальними пристроями[30]. Розвиток туристичної індустрії навколо телескопа викликає певне занепокоєння серед астрономів[31].

Спостереження

На початок серпня 2023 року радіотелескоп виявив понад 800 нових пульсарів[32].

У 2023 році, китайські вчені за допомогою радіотелескопа FAST виявили нову форму випромінювання пульсарів, яку назвали карликовими імпульсами. Це відкриття було опубліковано в журналі Nature Astronomy. Завдяки надвисокій чутливості FAST, вчені з Державної астрономічної обсерваторії при Академії наук Китаю (NAOC) виявили спорадичні, слабкі, вузькі імпульси у стані загасання пульсара B2111+46. Вони назвали таку нову форму імпульсів карликовими імпульсами, які важко спостерігати за допомогою інших радіотелескопів[33].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Хоча радянський телескоп РАТАН-600 має більший діаметр (576 м), однак його відбивна поверхня являє собою лише широке кільце, а не повну тарілку. Його площа (і, відповідно, чутливість) набагато менша, ніж у FAST і телескопа Аресібо.

Джерела

  1. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою chinadaily_26887439 не вказано текст
  2. ↑ 中国"天眼"能不能发现外星人？ [Can Chinese Tianyan find aliens?] (кит.). Xinhua News Agency. 22 February 2016. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 27 February 2016.
  3. ↑ Brinks, Elias (11 July 2016). China Opens the Aperture to the Cosmos. The Conversation. U.S. News & World Report. Архів оригіналу за 26 August 2016. Процитовано 12 August 2016.
  4. ↑ China's giant space telescope starts search for alien life [Архівовано 26 вересня 2016 у Wayback Machine.] / CNN, September 21, 2016 "Construction of the $185 million mega project began in 2011"
  5. ↑ Jin, Nan та Gan, 2007.
  6. ↑ а б в г д Xinhua Insight: Installation complete on world's largest radio telescope. Xinhua. 3 July 2016. Архів оригіналу за 3 July 2016. Процитовано 4 July 2016.
  7. ↑ De Jesus, Cecille (26 September 2016). Caughill, Patrick (ред.). The Quest For Life Beyond Earth: The World's Largest Radio Telescope Just Went Online. Futurism. Архів оригіналу за 12 April 2019. Процитовано 19 February 2017.
  8. ↑ 中国科学院·贵州省共建国家重大科技基础设施500米口径球面射电望远镜（ＦＡＳＴ）项目奠基 (кит.). Guizhou Daily. 27 December 2008. Архів оригіналу за 12 January 2009. Процитовано 28 December 2008.
  9. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою gm не вказано текст
  10. ↑ а б в г Rendong Nan; Di Li; Chengjin Jin; Qiming Wang; Lichun Zhu; Wenbai Zhu; Haiyan Zhang; Youling Yue; Lei Qian (20 May 2011). The Five-Hundred-Meter Aperture Spherical Radio Telescope (FAST) Project. International Journal of Modern Physics D. 20 (6): 989—1024. arXiv:1105.3794. Bibcode:2011IJMPD..20..989N. doi:10.1142/S0218271811019335.
  11. ↑ China completes installation of world's largest telescope. The BRICS Post. 3 July 2016. Архів оригіналу за 19 April 2019. Процитовано 3 July 2016.
  12. ↑ а б McKirdy, Euan (12 October 2015). China looks to the stars with creation of world's largest radio telescope. CNN News. Архів оригіналу за 19 October 2015. Процитовано 19 October 2015.
  13. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Nan 2009 не вказано текст
  14. ↑ Quick, Darren (16 June 2011). China building world's biggest radio telescope. gizmag. Архів оригіналу за 19 November 2012. Процитовано 13 August 2012.
  15. ↑ Shen, Alice (31 October 2018). Wanted: Researchers for China's mega telescope to interpret signals from across the universe. South China Morning Post. Архів оригіналу за 9 January 2020. Процитовано 8 November 2018.
  16. ↑ а б в г д Normile, Dennis (26 September 2016). World's largest radio telescope will search for dark matter, listen for aliens. Science News. doi:10.1126/science.aah7346. Архів оригіналу за 1 October 2016. Процитовано 28 September 2016.
  17. ↑ Zhang, Hai-Yan; Wu, Ming-Chang; Yue, You-Ling; Gan, Heng-Qian; Hu, Hao; Huang, Shi-Jie (1 квітня 2018). EMC design for actuators in the FAST reflector. Research in Astronomy and Astrophysics (англ.). 18 (4): 048. arXiv:1802.02315. Bibcode:2018RAA....18...48Z. doi:10.1088/1674-4527/18/4/48. ISSN 1674-4527. Архів оригіналу за 15 June 2022. Процитовано 12 June 2022.
  18. ↑ а б Morelle, Rebecca (25 September 2016). China's colossal radio telescope begins testing. BBC News. Архів оригіналу за 25 September 2016. Процитовано 25 September 2016.
  19. ↑ {{cite conference}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  20. ↑ {{cite conference}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) Video available at http://www.pulsarastronomy.net/IAUS291/video/DiLi/ [Архівовано 24 August 2018 у Wayback Machine.]
  21. ↑ 中国天眼"首席科学家南仁东病逝 享年72岁. China News Service (zh-Hans) . 16 September 2017. Архів оригіналу за 29 June 2019. Процитовано 17 September 2017.
  22. ↑ Xinhua (13 січня 2020). Офіційно введений в експлуатацію найбільший в світі радіотелескоп "Небесне око Китаю". ASPI. Процитовано 27 жовтня 2024.
  23. ↑ а б Китай использует интеллектуального робота для технического обслуживания телескопа FAST. Синьхуа. 07.08.2023.(рос.)
  24. ↑ Hou Liqiang and Yang Jun (25 вересня 2016). World's largest single-aperture telescope put into operation. China Daily. Процитовано 27 жовтня 2024.
  25. ↑ China assembles world's largest telescope in Guizhou. Xinhua. 24 July 2015. Архів оригіналу за 23 August 2018. Процитовано 6 July 2016 — через China.org.cn.
  26. ↑ (Звіт). {{cite report}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) Although this source contains wealth of detail, its reliability is questionable. It describes in some detail (at the end of p. 4) the fact that FAST's dish is actually 519.6 m in diameter; papers published by the project scientists, who would presumably know, are explicit that the dish extends "up to a girder ring of exactly 500 m diameter".
  27. ↑ NAN, RENDONG (2011). The Five-Hundred-Meter Aperture Spherical Radio Telescope (Fast) Project. International Journal of Modern Physics D. 20 (6): 989—1024. arXiv:1105.3794. Bibcode:2011IJMPD..20..989N. doi:10.1142/S0218271811019335. Архів оригіналу за 15 June 2022. Процитовано 25 January 2021.
  28. ↑ China’s FAST Telescope All Set to Search for Alien Life after Five Years of Construction. maine news online. 4 липня 2016. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 5 липня 2016. [Архівовано 2016-07-06 у Wayback Machine.]
  29. ↑ The Five-Hundred-Meter Aperture Spherical Radio Telescope (FAST) Project, 2011, с. 3.
  30. ↑ China Finds Phone-Wielding Tourists and Telescopes Don't Mesh. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Архів оригіналу за 26 April 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  31. ↑ Chen, Zhou; Gang, Wu. Scientists Concerned About Plans to Make Telescope a Tourist Attraction. Caixin Online. Архів оригіналу за 18 November 2016. Процитовано 26 September 2016.
  32. ↑ Сіньхуа (07.08.2023). Тимофій Борзенко (ред.). Гігантський телескоп Китаю виявив понад 800 пульсарів. Українські новини.
  33. ↑ Сіньхуа (24.08.2023). Тимофій Борзенко (ред.). Китайські вчені відкрили нову форму випромінювання пульсарів за допомогою радіотелескопу FAST. Українські новини. Процитовано 27 жовтня 2024.

Література

Посилання