Відео у стилі «e-girls» та «e-boys», як правило, є кокетливими та часто відверто сексуальними.[6][7][8]
Згідно з Business Insider, ці терміни не залежать від статі, а натомість стосуються двох окремих стилів моди, зазначаючи, що «хоч e-boys є вразливим до „softboi“ і приймає скейт-культуру, то e-girls на вигляд мила і здається невинною».[9]
Витоки
Терміни «e-girl» та «e-boy» походять від «electronic boy» та «electronic girl» через їх асоціацію з Інтернетом.[10] Термін «електронна дівчина» вперше було використано наприкінці 2000-х років як принизливе слово стосовно жінок, які, як вважається, шукають зайвої уваги від чоловіків у Інтернеті. Згідно зі статтею в Business Insider, найперші приклади «e-girl» з'явилися на Tumblr[9], а Vice Media стверджує, що субкультура виникла з ранніх культур емо та скіне.[11] Дописувачка сайту Vox Ребекка Дженнінгс, натомість, назвала естетику Tumblr попередником субкультури, оскільки їй бракувало миловидного аспекту, який би визначав зачіску та макіяж «e-girl».[12]
Рубі Беррі з Heatworld простежує витоки моди на «e-girl» до японської вуличної моди 2000-х років, включаючи модні стилі аніме, каваї та лоліти.[4] Кайла Марсі з Edited описала це як еволюцію емо, Дітей Сцени та готичної моди, на яку надто вплинули азійські стилі моди, такі як аніме, косплей та K-pop.[5]iD назвав Авріл Лавінь «оригінальною „e-girl“» через її вишуканий погляд на альтернативну моду, контраст з основними нормами того часу та близькість до японської культури каваї.[13] Крім того, на розвиток субкультури вплинули такі вигадані персонажі, як Рамона Флауерс, Гарлі Квінн та Сейлор Мун.[14][15]
Наприкінці 2010-х років культура «e-boys» відокремилася від цієї початкової повністю жіночої культури, охопивши елементи емо, малготу та сценічної культури.[16] Популярність та надто смерть емо-репера Lil Peep також мали значний вплив на зародження цієї субкультури[17], а Нью-Йорк пост описує його як «святого музичного покровителя e-land».[18] «E-boys» також використовують «естетику soft-boy», представляючи себе чутливими та вразливими. За даними Brown Daily Herald — це пов'язано з трансформацією ідеальної чоловічої привабливості від традиційно мускулінності до інтровертності, сором'язливості, емоційної вразливості та андрогінності.[19]
Пік популярності
Англійський музикант Yungblud є помітним представником e-boy
Субкультура виникла в 2018 році після масового розповсюдження по всьому світу TikTok. Згідно зі статтею в iD, поява субкультури в цьому додатку поставила під сумнів відретушовані та відредаговані фотографії впливових осіб та VSCO girl, поширені в Instagram, через те, що TikTok не мав для цього такого функціоналу.[20] У статті в CNN стверджується, що «якщо „VSCO girl“ — це хіпі 2020 року, які гріються на сонці, то „e-girls“ — навпаки».[21] Субкультура вперше почала привертати увагу в 2019 році[9]. Журнал MEL пояснює популярність цієї субкультури підвищеним інтересом до K-Pop гуртів, таких як BTS, Exo та Got7, до західного мейнстріму через подібний стиль одягу та зачісок.[22] Незабаром у TikTok та інших соціальних медіа-платформах з'явилася тенденція, коли люди завантажували відео, «перетворюючись» на «e-girls» або «e-boys». Згідно з Vox Media, так ця культура «ввійшла в лексикон мейнстріму».[12][23] Влітку 2019 року популярність Белль Дельфін в Інтернеті допомогла привернути увагу до субкультури «e-girls»; Business Insider описав Дельфіну як «символ першої хвилі е-girl».[24] Вбивство Б'янки Девінс у липні 2019 року також привернуло увагу до «e-girls» через участь Девінс у цій субкультурі.[25]
Ця субкультура продовжувала набувати популярності до 2020 року, коли Vogue опублікував статтю, у якій Доджа Кіт обговорювала макіяж для «e-girls»[26]. Так «стиль електронних дівчат» увійшов до 10-ки найпопулярніших модних термінів у Google за цей рік.[27] Крім того, ряд основних знаменитостей почали робити собі зачіски з вибіленими смужками, які асоціюються з «e-girl», включаючи американську світську левицю Кайлі Дженнер[28] та косовсько-англійську співачку Дуа Ліпу.[29]
У липні 2020 року дизайнер високої моди Хеді Сліман випустив попередній перегляд колекції під назвою «The Dancing Kid» для Celine, створеної під впливом моди на «e-boys». У статті в GQ від 29 липня модний критик Рейчел Ташджян назвала це ознакою того, що «TikTok тепер керує модою».[30] Пісня Corpse Husband «E-Girls Are Ruining My Life!», яка була випущена у вересні, стала мегапопулярною на TikTok[31], зрештою три тижні трималася в ТОП UK Singles Chart.[32] Наприкінці 2020-го та на початку 2021 року ряд дизайнерів високої моди, а саме Людовік де Сен Сернен і Селін, почали створювати колекції, натхненні модою для «e-boys».[33][34][35] І InStyle, і журнал «Paper» назвали культури «e-boys» та «e-girl» важливими для зростання популярності та відродження поп-панку в 2020-х роках.[36][37]
E-boys часто роблять зачіску типу Curtained hair[50][51], тоді як волосся e-girls пофарбовані в неонові кольори[6][52], часто в рожевий або блакитний[10] або висвітлені спереду[44]. Деякі зав'язують волосся в кіски[10]. Волосся, пофарбоване в два різні кольори посередині (відоме як «розщеплене волосся»), поширене серед представників обидвох статей[9]
І хлопці, і дівчата можуть носити ефектний макіяж, зокрема рожеві рум'яна на щоках і носі, імітуючи аніме[53][8]. Фальшиве ластовиння[53], недоглянуті нігті з лаком[54] і крислата підводка для очей[6] є також поширеним явищем. Ютубер Дженна Марблс зняла відео, яке імітує стиль макіяжу «e-girls», назвавши його поєднанням «макіяжу Харадзюку, емо та ігарі»[52], останній з яких є японським стилем макіяжу, що імітує похмілля[55]. Деякі e-girls малюють помадою поверх губного жолобка, щоб зробити губи круглішими.[56] Одним із помітних елементів макіяжу для e-girls є штампи під очима, часто у формі серця[43][57]. Це — тенденція, на яку вплинула Маріна Діамандіс[58]. Обговорення психічного здоров'я також поширене в середовищі цієї субкультури[15].
Музика
E-boys та e-girls асоціюються з музикою «Sad Boy»[59][60], широко визнаним гуртом музикантів, які так само пишуть музику у стані смутку та під впливом психічних розладів, що часто збігається з емо-репом.[61] Цей термін піддався критиці такими музикантами, як Джеймс Блейк, через надмірне зосередження уваги на психічних захворюваннях, які він вважає «нездоровими та проблематичними»[62].
.jpg)
