ХарадзюкуХараджуку (яп. 原宿, ⓘ) — квартал, розташований біля станції Хараджуку на Лінії Яманоте в Сібуї (Токіо, Японія). Щонеділі молоді люди одягаються в одяг безлічі стилів, включаючи такі, як «лоліта», «Visual kei» та в косплей-костюми і йдуть проводити день біля Хараджуку. Більшість молодих людей збираються на пішохідному мості «Джінґу», що сполучає Хараджуку з сусіднім районом[1]. Хараджуку — відоме місце зборів модників[2][3][4][5][6][7][8]. Вуличний стиль Хараджуку розрекламований в японських та міжнародних журналах, наприклад, «Kera», «Tune», «Gothic & Lolita Bible» та «Fruits». Видатні модельєри черпають у Хараджуку модні ідеї. У кварталі розташовані безліч магазинів, у тому числі мережі розкішних західних модельєрів (Louis Vuitton) та уродженців Хараджуку. ТериторіяХараджуку — область між Шінджюку та Шібуя. Місцеві орієнтири включають штаб NHK, храм Мейджі, і парк Йойоґі. Квартал складається з двох вулиць, Омотесандо та Такешіта. Там знаходяться магазини, в яких можна купити одяг та аксесуари в стилях готична лоліта, visual kei, хіп-хоп, панк,[9]. У кварталі відкрилися магазини Louis Vuitton, Chanel та Prada. Іноді про Хараджуку говорять як про «токійські „елісейські поля“»[10]. До 2004 року одна сторона вулиці була зайнята забудовою «до: джюнкай» — квартирами, збудованими у 1927 після землетрусу. У 2006 будівлі були зруйновані магнатом Мінору Морі, їх місце замінив квартал магазинів «Холми Омотесандо»[11] магазини, створені Тадао Андо[12]. Область, відома як «Урахара» та глухі вулиці Хараджуку — центр японської моди для молоді[13]. ІсторіяІсторія Хараджуку почалася наприкінці Другої світової війни. Американські солдати та їхні сім'ї почали займати область, де зараз перебуває Хараджуку. Оскільки молоді японці могли в цій галузі долучитися до західної культури, це місце стало її символом. У 1958 в Хараджуку збудували основний масив будівель, і вони були швидко зайняті модельєрами, моделями та фотографами[14]. У 1964 році, коли в Токіо проходили Літні Олімпійські Ігри, Хараджуку отримав новий імпульс розвитку. Після Олімпійських ігор молоді люди, які безпритульно бовталися по району, стали називатися «хараджуку-дзокі»[14], або народ Хараджуку. Вони почали розвивати свою культуру. У результаті, на сьогоднішній момент район Хараджуку є мекою моди для жителів Японії. Примітки
|