EOS-1Ds є автофокусною камерою та має два режими автофокусу та можливість використовувати ручний режим. Видошукач — скляна пентапризма. Також камера має дводюймовий, тонкоплівковий, кольоровий рідкокристалічний дисплей з приблизно 120000 пікселів.
Затвор — електронно-контрольований у фокальній площині, з мінімальною витримкою 1/8000 с. М'який спуск затвора відбувається через електромагнітний сигнал.
Розміри камери ідентичні до попередника. Вага (без батареї) — 1,215 г.
Удосконалені функції
Mark II має збільшену кількість режимів автофокусу та зберігає режим ручного фокусування. Видошукач — «фіксована пентапризма». Дводюймовий, TFT, кольоровий рідкокристалічний дісплей був удосконалений до приблизно 230,000 пікселей.
Сенсор камери мав більшу щільність пікселів — загалом приблизно 17.2 мільйонів (16.6 ефективних), та загалом був схожий на свого попередника.
Випущений у грудні 2007 року, EOS-1Ds Mark III був третім і останнім представником повнокадрової лінійки Canon 1Ds. На час випуску це була камера з найбільшою роздільністю у своєму класі (35mm), з 21 мегапіксельним КМОН-сенсором. Більш нові камери від різних виробників наразі мають більшу роздільність.
У порівнянні до Mark II, Mark III мав деякі нові характеристики та можливості, такі як вбудована чистка сенсора, Live View (режим електронного видошукача) та більший 3.0" основний кольоровий дисплей.
Лінійка EOS-1Ds була перервана у середині 2012, з презентацією EOS-1D X, повнокадрової камери, що поєднувала попередню лінійку EOS-1D з високошвидкісними професійними камерами лінійки EOS-1Ds.
Примітки
↑Canon Introduces the EOS-1Ds: A Digital SLR Camera Featuring an 11.1 Megapixel, Full-Frame CMOS Sensor [1] [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]