Тонкоплівковий транзистор

Основні типи TFT конструкцій.

Тонкоплі́вковий транзи́стор (TFT, англ. thin-film transistor) — різновид польового транзистора, створений у 1962 році Полом К. Веймером (США)[1], у якому як металеві контакти, так і напівпровідниковий канал провідності виготовляються у вигляді тонких плівок (від 1/10 до 1/100 мікрона).

Застосування

TFT застосовуються у рідкокристалічних дисплеях як елементи керування активною матрицею на рідких кристалах. Контрастність зображення таких моніторів може бути дуже високою — від 50:1 до 100:1[2].

Останнім часом TFT стали застосовуватися в багатьох OLED-дисплеях як елементи керування активною матрицею на органічних світлодіодах (AMOLED).

Структура TFT матриці

TFT-дісплей у перерізі.

1 — Скляні пластини 2/3 — Горизонтальний і вертикальний поляризатори 4 — маска кольорів RGB 5/6 — Горизонтальний і вертикальний командний рядок 7 — Натертий полімерний шар 8 — Розпірки 9 — Тонкоплівкові транзистори 10 — Передній електрод 11 — Задні електроди

Примітки

1. Weimer, Paul (1962-06). The TFT A New Thin-Film Transistor. Proceedings of the IRE. Т. 50, № 6. с. 1462—1469. doi:10.1109/JRPROC.1962.288190. ISSN 0096-8390. Процитовано 16 січня 2023.
2. Thin Film Transistor (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 6 листопада 2008. [Архівовано 2008-06-05 у Wayback Machine.]

Див. також

• In-Plane Switching

Посилання

• Thin-film transistor [Архівовано 21 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• TFT LCD (Thin Film Transistor Liquid Crystal Display) [Архівовано 17 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)