BPM 37093

BPM 37093
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Центавр
Пряме піднесення 12г 38х 49.93с[1]
Схилення -49° 48′ 01.2″[1]
Видима зоряна величина (V) 14.0[1]
Характеристики
Спектральний клас DAV4.4[2]
Показник кольору (B−V) {{{b-v}}}
Показник кольору (U−B) {{{u-b}}}
Тип змінності DAV (типу ZZ Кита)[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −12[2] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: {{{prop_mo_ra}}} мас/р
Схил.: {{{prop_mo_dec}}} мас/р
Паралакс (π) 61.0 ± 9.4 мас[3]
Відстань прибл. 53 св. р.
(прибл. 16 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		{{{absmag_v}}}
Фізичні характеристики
Маса 1.10[4] M☉
Світність 0.001[3] L☉
Ефективна температура 11730 ± 350[5] K
Інші позначення
V886 Cen, BPM 37093, GJ 2095, LFT 931, LHS 2594, LTT 4816, WD 1236-495[1]

BPM 37093 (V886 Центавра) є змінним білим карликом типу ZZ Кита, з водневою атмосферою і надзвичайно високою масою приблизно в 1,1 рази більше маси Сонця і діаметром бл. 4000 км. Вона розташована прибл. за 50 світлових років від Землі, у сузір'ї Центавра[1][4].

Як і інші білі карлики, вважається, що BPM 37093 складається переважно з вуглецю й кисню, які утворюються шляхом термоядерного синтезу ядер гелію[6].

У 1960-х роках було передбачено, що у міру охолодження білого карлика його речовина повинна кристалізуватися, починаючи з центру[7]. З пульсацій зорі можна отримувати інформацію про її структуру. BPM 37093 вперше визначена як пульсуюча змінна у 1992 році[8], а в 1995 році було вказано, що це може допомогти провести тестування теорії кристалізації[9].

У 2004 році Антоніо Канаан і команда дослідників проєкту «Whole Earth Blazar Telescope», виходячи з астросейсмологічних спостережень за зорею, оцінили, що близько 90 % маси BPM 37093 кристалізувалось[4][7][10][11]. Праця інших науковців дає частку кристалізованої речовини від 32 до 82 % маси зорі[5]. Будь-яка з цих оцінок дає загальну кристалічну масу, що перевищує 5×1029 кілограмів.

Об'ємно-центрована кубічна ґратка

Вважається, що кристалізація матеріалу білого карлика цього типу привела до утворення об'ємно-центрованої кубічної ґратки з ядер вуглецю та/або кисню, які оточені електронним морем Фермі[12], що схоже на структуру алмаза. Однак зорю не можна прямо уявляти як діамант такого розміру, оскільки в результаті процесів зоряної еволюції об'єм однієї чайної ложки її речовини важить понад 5 тонн.

Прізвисько та висвітлення у пресі

Оскільки алмаз також складається з кристалізованого вуглецю, зорю BPM 37093 прозвали Люсі за піснею The Beatles «Люсі в небесах з алмазами» (англ. Lucy in the Sky with Diamonds)[10].

У популярній культурі

  • У науково-фантастичному романі Джона Ч. Райта «Дорахувати до трильйона» і його продовженнях, V886 Центавра називається «Діамантова Зоря» за її кристалічне вуглецеве ядро. У сюжеті роману вона стає місцем першої міжзоряної подорожі з людьми на борту після того, як виявляється, що зоря, діамант у десять дециліонів карат виродженої матерії, є не матерією, а антиматерією. На її орбіті знаходять інопланетний артефакт під назвою «Пам'ятник», який безмірно збільшує людське знання математики.
  • У фільмі Джима Джармуша 2013 року «Виживуть тільки коханці», персонаж Тільди Суінтон Єва говорить персонажу Тома Гіддлстона Адаму про BPM 37093, охарактеризувавши її як «алмаз там вгорі розміром з планету», який «випромінює музику гігантського гонгу».

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д V886 Centauri, query result in SIMBAD. Accessed on line April 1, 2008.
  2. ↑ а б в A Catalog of Spectroscopically Identified White Dwarfs [Архівовано 8 серпня 2018 у Wayback Machine.], George P. McCook and Edward M. Sion, Astrophysical Journal Supplement 121, #1 (March 1999), pp. 1–130. CDS ID III/210 [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
  3. ↑ а б Photometric and Spectroscopic Analysis of Cool White Dwarfs with Trigonometric Parallax Measurements, P. Bergeron, S. K. Leggett, María Teresa Ruiz, Astrophysical Journal Supplement 133, #2 (April 2001), pp. 413–449. Bibcode: 2001ApJS..133..413B
  4. ↑ а б в Whole Earth Telescope observations of BPM 37093: a seismological test of crystallization theory in white dwarfs, A. Kanaan, A. Nitta, D. E. Winget, S. O. Kepler, M. H. Montgomery, T. S. Metcalfe, et al., Astronomy and Astrophysics 432, #1 (March 2005), pp. 219–224. Bibcode: 2005A&A...432..219K DOI:10.1051/0004-6361:20041125.
  5. ↑ а б P. Brassard, G. Fontaine, Asteroseismology of the Crystallized ZZ Ceti Star BPM 37093: A Different View, Astrophysical Journal 622, #1, pp. 572–576. Bibcode: 2005ApJ...622..572B
  6. ↑ Late stages of evolution for low-mass stars [Архівовано 11 червня 2020 у Wayback Machine.], Michael Richmond, lecture notes, Physics 230, Rochester Institute of Technology, accessed online May 3, 2007.
  7. ↑ а б Testing White Dwarf Crystallization Theory with Asteroseismology of the Massive Pulsating DA Star BPM 37093, T. S. Metcalfe, M. H. Montgomery, and A. Kanaan, Astrophysical Journal 605, #2 (April 2004), pp. L133–L136. Bibcode: 2004ApJ...605L.133M
  8. ↑ The discovery of a new DAV star using IUE temperature determination, A. Kanaan, S. O. Kepler, O. Giovannini, and M. Diaz, Astrophysical Journal Letters 390, #2 (May 10, 1992), pp. L89–L91. Bibcode: 1992ApJ...390L..89K
  9. ↑ The Status of White Dwarf Asteroseismology and a Glimpse of the Road Ahead, D. E. Winget, Baltic Astronomy 4 (1995), pp. 129–136. Bibcode: 1995BaltA...4..129W
  10. ↑ а б BBC News: Diamond star thrills astronomers. Архів оригіналу за 5 лютого 2007. Процитовано 10 червня 2016.
  11. ↑ Press release [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.], 2004, Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics.
  12. ↑ Crystallization of carbon-oxygen mixtures in white dwarfs, J. L. Barrat, J. P. Hansen, and R. Mochkovitch, Astronomy and Astrophysics 199, #1–2 (June 1988), pp. L15–L18. Bibcode: 1988A&A...199L..15B

Посилання