9С737

Уніфікований командний пункт Ранжир-М1 на шасі 6х6

Ранжир (індекс ГРАУ 9С737) — радянсько-російський мобільний командний пункт для кількох типів зенітної зброї, серед яких: зенітні ракетні комплекси «Тор», «Стріла-10» і «Оса»; зенітний ракетно-гарматний комплекс «Тунгуска» та переносний зенітно-ракетний комплекс «Ігла», створений на шасі МТ-ЛБу.

Модифікація Ранжир-M1 також може керувати зенітним ракетно-гарматним комплексом «Панцирь».

Використовується для змішаного угруповання засобів протиповітряної оборони.

Історія створення

Машину 9С737 розроблено білоруським науково-дослідним інститутом технологій автоматизації (нині - «АГАТ–Системы управления»). А. В. Шершнев був призначений головним конструктором машини 9С737.

Державні випробування машини проходили з серпня 1987 по червень 1988 року на полігоні Ембі (нині - Казахстан). У 1989 році прийнято на озброєння.

Серійне виробництво було розпочато на мінському НВО «Агат», але потім переведено на «Радиозавод» (Пенза).

Опис

9С737 забезпечує інформаційну та технічну взаємодію з джерелами даних вищого командного пункту та радіолокації, а також керування системами ППО малої дальності та артилерійськими ракетними комплексами. За даними виробника, 9С737 може одночасно супроводжувати до 255 цілей і керувати 6 зенітними системами. Обмін даними з ракетними комплексами займає від 1 до 5 секунд, а зв'язок з командним центром верхнього рівня і радарами займає 5-10 секунд.

Модифікації

  • 9С737М Ранжир-М на гусеничній машині;
  • 9С737МК Ранжир-М1 на колісному шасі 6х6.

Бойове застосування

31 березня 2015 р. стало відомо про перебування гусеничної модифікації 9С737 «Ранжир» у Луганську [1], наводиться фото машини. [2]

Дивись також

Примітки

  1. ↑ У Луганську помічений російський мобільний командний пункт "Ранжир" – ЗМІ. pravda.com.ua. 31 березня 2015.
  2. ↑ В Луганске был замечен российский мобильный командный пункт Ранжир – очевидец. nv.ua (російською) . 31 березня 2015. Архів оригіналу за 17 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023. [Архівовано 2023-06-17 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Писарська Н. В. Створення військових машин на Харківському тракторному заводі ім. С. Орджонікідзе // Матеріали 12-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки» (м. Конотоп, 3–5 жовтня 2013 р.). — К., 2013. — С. 256 — 258.