11 листопада — 140 років від дня народження Федора Петровича Швеця (1882—1940), громадсько-політичного і державного діяча, ученого-геолога, член Центральної Ради, члена Директорії УНР, уродженця села Жаботин Черкаського району.
На території Черкаської області зранку зазнали атак з повітря військова частина біля с. Дубіївка Черкаського району, військова частина біля с. Розсішки Уманського району, військова частина у Смілі у районі «Загребля»; невідомий снаряд влучив у м. Умань; пошкоджено від вибуху школу у с. Паланка Уманського району. Загинула 1 людина, 23 цивільних людини поранено.[2][3]
25 лютого біля с. Вознесенське Золотоніського району українські військові збили російський літак[5].
27 лютого ввечері на Черкащині внаслідок авіударів сталося чотири влучання: три в місті Черкаси й одне в Чорнобаївському районі, постраждалих немає. Над Черкасами збито ворожий безпілотний літальний апарат.[6]
11 березня над територією Черкаської області сили ППО збили ворожу ракету. Її уламки впали на подвір'я, пошкодивши будинок і кілька авто. Потерпілих немає.[7]
16 березня над територією Черкаської області сили ППО збили ворожу ракету. Уламки пошкодили лінію електропередач.[8]
19 квітня за даними керівника обласної військової адміністрації Ігоря Табуреця, в Черкаській області проживає більше ніж сто тисяч внутрішньо переміщених людей[9].
5 травня — під Черкасами сили ППО збили дві ракети.[10]
26 червня — внаслідок ракетних ударів двома ракетами пошкоджено міст через річку Дніпро поблизу Черкас. Одна людина загинула і п'ятеро травмовано. Через черкаську дамбу заборонено проїзд автомобільного транспорту понад 8 тонн. Також скасовано рух деяких поїздів.[11][12]
16 липня — стратегічні бомбардувальники Ту-95МС російських окупаційних військ завдали ракетного удару з району Каспійського моря: випущено шість ракет типу Х-101 (Х-555). Дві з них влучили в село в Чигиринській громаді — там знищено сільськогосподарську техніку та завдано шкоди нечисельному поголів'ю худоби.[13]
8 серпня — в Уманському районі сили ППО збили російську ракету. Уламкми пошкоджено об'єкт цивільної інфраструктури; одна людина загинула, ще одна отрмала ушкодження.[14]
24 серпня — над Черкаською областю силами ППО збито ракету. Постраждалих немає.[15]
23 листопада — внаслідок масового ракетного обстрілу Росією території України, на Черкащині знеструмлено значну частину області; застосовано спеціальні графіки аварійних відключень електроенергії.[16]
25—26 червня у Холодному Яру відбулися 26-ті вшанування Героїв Холодного Яру. Цьогоріч вони зібрали значно менше людей, ніж у мирний час. Проведено традиційне освячення зброї, концертну програму та пам'ятні заходи на різних локаціях.[18].
24 січня школи м. Черкаси перейшли на дистанційний режим навчання через низку повідомлень про замінування шкіл та інших об'єктів міста протягом 12-20 січня 2022 року[20].
8 березня Григорій Вовчинський завоював срібну медаль з біатлону на дистанції 10 кілометрів[23].
9 березня Григорій Вовчинський завоював бронзову медаль у лижних перегонах (спринт вільним стилем, дистанція — 1,5 км)[24].
11 березня Григорій Вовчинський здобув бронзову медаль у біатлоні на дистанції 12,5 км у класі LW8[25].
13 березня Григорій Вовчинський разом із Дмитром Суярком, Василем Кравчуком та Анатолієм Ковалевським стали чемпіонами в естафетній гонці 4х2,5 кілометри[26].
29 серпня — черкащанин Артем Лукашук на Іграх воїнів (англ.Warrior Games) у складі команди України здобув п'ять медалей: золото — на 100 метрах і 200 метрах, срібло — в естафеті 4×100 м, у кульовій стрільбі з гвинтівки та у змаганнях з волейболу сидячи.[34]
17 травня — Клименко Віктор Іванович, український живописець і графік, заслужений діяч мистецтв України, Член Національної спілки художників України.[58]
9 червня — Захаренко Василь Антонович, 82, заслужений лікар України, завідувач кардіологічного відділення Уманської міської лікарні.[59]
Поліщук Назарій Іванович, 24. Старший солдат, військовослужбовець 28-ї механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Загинув поблизу Новомихайлівки на Донеччині. Він підірвався на невідомому вибуховому пристрої разом із побратимами. Поховано в рідному селі Вотилівка.[60] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Тацоха Максим Валерійович (25.07.1993), уродженець Уманського району, старший солдат. Загинув при виконанні військового обов'язку по захисту Чернігівщини.[61]
Глущенко Григорій Григорович, 31, командир взводу матеріального забезпечення ракетного дивізіону зенітно-ракетного полку, мешканець м. Черкаси. Загинув під час обстрілу колони ворожою авіацією під м. Яготин[62]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Гриб Юрій Миколайович, мешканець с. Княжа (Звенигородський район).[63] Старший сержант. Загинув внаслідок ворожого обстрілу на Херсонщині.[64] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[65].
Деренчук Павло Андрійович (04.02.2001), солдат, мешканець м. Золотоноша. Загинув внаслідок вертольотного обстрілу на Київщині[66] Нагороджений Медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Захаров Павло Миколайович, 23. Мешканець смт Катеринопіль. Молодший сержант. Загинув під час оборони Маріуполя.[67] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Насадюк Ілля Сергійович, 23, солдат ЗСУ, мешканець м. Золотоноша. Загинув під час обстрілу під Ніжином[66]. Нагороджений Медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Козюра Віталій Володимирович, 23, солдат ЗСУ, уродженець с. Антипівка Золотоніського району. Загинув під час вертольотного обстрілу під Ніжином. Нагороджено Медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[66][68].
Кузьмін Олександр Сергійович, 29, уродженець Лисянського району. Головний сержант взводу — командир відділення зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 72 ОМБр. Загинув під час бойових дій у м. Києві.[69] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Литвин Андрій Васильович, 39, старший солдат, водій евакуаційної роти окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, мешкав у с. Мліїв. Загинув у боях за Київ[70]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Ніженський Юрій Вікторович, 42, підполковник ЗСУ, заступник командира окремого аеромобільного батальйону, уродженець Уманщини. Загинув під час запеклих боїв в м. Нова Каховка Херсонської області.[71] Нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня (посмертно).
Максименко Віктор Вікторович, 34, молодший сержант, командир відділення евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, мешкав у с. Березняки. Загинув у боях за Київ[70]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[72].
Пухтинський Антон Валентинович (1998), родом із Золотоніського району, солдат ЗСУ, стрільць-помічник гранатометника взводу охорони окремої десантно-штурмової бригади. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[73]
Стецьків Віктор Володимирович, стрілець-зенітник, старший солдат ЗСУ, мешканець с. Трушівці Черкаського району. Загинув у м. Яготин Київської області, виконуючи бойове завдання із прикриття повітряного простору, попав під обстріл ворожого вертольоту.[74] Нагороджено Медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Бевзенко Іван Валентинович, 24, солдат, гранатометник десантно-штурмового взводу, мешкав у с. Рацеве. Загинув поблизу Херсона. Поховано у с. Рацеве.[75] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Задорожний Андрій Сергійович (06.12.2001), старший солдат ЗСУ, уродженець Черкащини, загинув під час бойових дій у м. Києві[76]
Пасека Віталій Євгенійович, уродженець с. Княжа Криниця (Уманський район). Підполковник ЗС України. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).[77]
Пляченко Вадим Петрович (1981), уродженець міста Кам'янка, солдат, учасник ООС. Загинув у Чернігівській області. Поховано у с. Пляківка Черкаського району.[78]
Сирота Юрій Юрійович, 31, лейтенант, уродженець Черкащини, загинув під час бойових дій[76]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Боїшко Богдан Миколайович, 26, сержант ЗСУ, мешканець смт Драбів, загинув у бою під Києвом[79]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Гончарук Назар Сергійович (13.04.1999), уродженець с. Гребля Уманського району. Загинув на Чернігівщині.[82]
Прока Дмитро Пилипович, 38 років, старший сержант ЗСУ, мешканець с. Зорівка Золотоніського району. Загинув внаслідок обстрілу поблизу м. Запоріжжя.[83] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Тарануха Олександр Валерійович, 44, полковник, керівник одного з підрозділів Держспецзв'язку в Харківській області. Загинув, героїчно захищаючи м. Харків. Похований у м. Городище.[75] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Губа Юрій Петрович, 45, старший сержант, мешканець с. Матусів. Загинув при артобстрілі населеного пункту Зачатівка Волноваського району Донецької області.[84] Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[85].
Семенюк Олексій Миколайович (9.03.1985), молодший сержат ЗСУ, учасник АТО, черкащанин. Загинув біля міста Сєвєродонецьк[86]. Поховано в м. Черкаси[87]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7 березня — Барилюк Юрій Авксентійович (03.04.1962), уродженець Уманського району. Стрілець — санітар механізованої роти окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Загинув під час запеклих бойових дій на Київщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[88]
Лисенко Євген Вадимович, 28, майор, льотчик-інструктор, командир авіаційної ескадрильї 204 БрТА, уродженець с. Ротмистрівка. Загинув у повітряному бою під Житомиром. Пілотував винищувач МіГ-29 і в протистоянні з двома російськими літаками встиг збити один з них, але загинув від ворожих систем ППО. Поховали Героя 12 березня у рідному селі Ротмистрівка.[91]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[92].
Полонський Юрій Анатолійович (1969), уродженець Монастирищенського району. Поховано у с. Нове Місто.[93] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Кімлик Володимир Іванович (18.04.1968), уродженець с. Романівка на Тальнівщині, боєць Добровольчого Українського Корпусу. Загинув на Броварському напрямку, що на Київщині.[94]
Кравченко Олексій Васильович, 43, мешканець Княжики (Уманський район). Молодший сержант, водій кулеметного взводу 30 ОМБр. Призваний за мобілізацією 26 лютого 2022 року. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу позицій на Світлодарській дузі. Вдома залишилася дружина.[95]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Пахомов Олег, 49, військовосужбовець, ветеран АТО/ООС. Загинув у бою біля с. Степне Волноваського району Донецької області.[96]
Перепелиця Володимир Іванович, молодший сержант ЗСУ, черкащанин. Загинув у боях за м. Ізюм Харківської області, від ворожих обстрілів із «ГРАДу».[97] Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно).
Руденко Станіслав Валерійович, 48, солдат 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Загинув під час бою в районі села Мощун Київської області. Поховано у м. Черкаси.[98] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[90].
Сайчук Дмитро Анатолійович (12.11.1981), уродженець с. Летичівка (Уманський район), капітан 1 рангу. Загинув у бою з окупаційними військами на Бородянщині Київської області. Похований у Києві на Алеї Слави.[99]
Білоусов Микола Юрійович (1987—2022), солдат ЗСУ, оператор протитанкового взводу механізованого батальйону. Загинув у с. Мощун Київської області. Поховано на території Мліївської сільської громади.[100] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Оношенко Сергій Петрович (1983 р.н.), мешканець м. Городище, солдат, старший оператор групи зв'язку та телекомунікацій взводу пересувних засобів зв'язку вузла 2 категорії. Загинув у боях під Києвом.[78] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[101].
Прокопчук Анатолій Павлович (1987). Трагічно загинув при виконанні службового обов'язку. Похований у Мліївській сільській громаді.[102] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Панченко Андрій Григорович, головний сержант 2-го мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти. Загинув під час ворожого масованого артилерійського обстрілу та авіаційних ударів у населеному пункті Зелений Гай (Миколаївська область)[103][106]
Копитов Владислав В'ячеславович (1998), старший солдат, вогнеметник роти радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту. Поховано в Городищенській громаді.[107] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[108].
Куліков Денис Дмитрович (7.10.2001), старший сержант. Загинув під час артилерійського обстрілу в районі с. Мощун, що на Київщині. Поховали героя у селі Майданецьке.[109] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Лолашвілі Бадрі Годердзійович, 42. Мешканець м. Драбів. Лейтенант 72 ОМБр. Загинув внаслідок запеклого бою в селі Мощун Київської області. Похований у Драбові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).[110]
Положай Андрій (23.06.1992), військовослужбовець ЗСУ, уродженець с. Крутьки (Золотоніський район). Учасник АТО. На фронт пішов добровольцем. Поховано у Чорнобаївському районі.[106][111]
Харченко Ігор Іванович, 55, старший лейтенант. Здобув військову освіту у Київському вищому командному загальновійськовому училищі. У 2020 році підписав контракт на проходження військової служби в ЗСУ. Загинув, захищаючи Київ. Поховано в м. Звенигородка.[112] Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
Харченко Роман В'ячеславович (14.10.1999). Загинув у районі с. Мощун на Київщині унаслідок артбстрілу. Поховано у с. Юркове Шевченківської ТГ.[109] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Хижняк Петро Петрович (1963), сержант, водій-кулеметник інженерно-саперного взводу, уродженець с. Пастирське. Майже все життя прожив у Смілі. У 2019 пішов за контрактом у ЗСУ. Загинув під час артилерійського обстрілу під Харковом.[78][115] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[90].
Моргун Артур Анатолійович (19.09.1996), уродженець с. Сегединці, старший матрос. Загинув внаслідок бомбардування м. Миколаїв російською авіацією. Поховали героя в рідному селі Сегединці.[109]
Степаненко Микола Петрович (31.01.1972), штаб-сержант. Загинув під час артилерійського обстрілу в районі с. Мощун на Київщині. Поховано у с. Озірна. У героя залишилися батьки, дружина та неповнолітній син.[109] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Чеботар Леонід Ігорович (22.06.2002), народився на Миколаївщині, морський піхотинець. Загинув у місті Миколаїв. Поховано у с. Кобиляки Водяницької ТГ.[109]
Шестак Сергій Віталійович (22.06.1988-18.03.2022?), військовослужбовець ЗСУ. Уродженець Чернігівщини, останні роки проживав у м. Черкаси; гравець аматорської футбольної команди «Черкаські козаки». Загинув у бою під Волновахою.[116] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
19 березня — Гриценко Ілля Вікторович (1997), лейтенант Збройних Сил України, трагічно загинув при виконанні службового обов'язку[78]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Жупинас Тарас Олегович (09.08.1994), уродженець с. Білозір'я, сержант, старший водій-радіотелефоніст взводу забезпечення реактивного дивізіону бригадної артилерійської групи. Загинув під час оборони м. Києва.[78][117] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Михайлов Рустам Васильович (1984), уродженець Уманського району, молодший сержант, командир десантно-штурмового відділення, окремої десантно-штурмової бригади. Загинув у бою під Волновахою.[118] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[90].
Сапетко Микола Олександрович, 27, солдат, інструктор групи підготовки десантно-штурмового батальйону, уродженець м. Києва. Загинув в районі Кам'янки Ізюмського району Харківської області. Поховано в с. Летичівка Уманського району.[119] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[90].
Комісар Олексій Вікторович (24.11.1975), молодший сержант, уродженець Уманщини. Був начальником наземного запитувача радіолокаційної станції окремого радіотехнічного батальйону. Загинув внаслідок ворожого ракетного обстрілу.[120] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Гугленко Віктор Володимирович (1969), житель села Галаганівка Чигиринської громади, сержант бригадної артилерійської групи. Загинув у місті Костянтинівка Донецької області.[121] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[90].
Коломієць В'ячеслав Федорович (29.08.1990), уродженець с. Завадівка, проживав у с. Валява, військовослужбовець ЗСУ. Загинув під Києвом внаслідок обстрілів «Градів».[122]
Сорока Олександр Рустемович, 24. Мешканець с. Благодатне. Старший матрос, військовослужбовець 36 ОБрМП. Загинув під час захисту Маріуполя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[124]
Литвин Віктор Олексійович (1967), уродженець Уманського району, майор десантно-штурмових військ. Загинув захищаючи від отриманих травм під час авіаудару в Донецькій області.[118] Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[90].
Мартиненко Євгеній Васильович, 22, уродженець селища Лисянка, військовослужбовець ЗСУ, боєць 95-ї десантно-штурмової бригади. Загинув на сході України.[125] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[90].
Тьопенко Віктор Миколайович (9.06.1972), уродженець с. Заліське. Загинув у с. Суха Кам'янка Харківської області.[126] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Левченко Юрій Васильович (01.01.1987), майстер-старшина, командир навчального взводу, викладач навчальної роти школи підготовки корабельного проживав складу. Мешкав у Миколаєві. Загинув від отриманих травм. Похований на Батьківщині у селі Носачів.[78][127] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Шевченко Руслан Андрійович, народився у с. Набутів 1978 року, проживав у місті Херсон, старший солдат. Загинув під Житомиром. Поховано у рідному селі.[78] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[128]
Шкуропацький Дмитро Васильович (05.03.1990), уродженець Христинівщини. Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник оператор механізованого відділення механізованого взводу окремої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув під час артилерійського обстрілу в населеному пункті Новозванівка (Луганська область).[129]
Гондюк Сергій Ігорович (1990), народився у селі Матусів, з 1997 року проживав у місті Корсунь-Шевченківський. Головний сержант механізованої роти механізованого батальйону окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Загинув, захищаючи Батьківщину від російських окупантів. Поховано в м. Корсунь-Шевченківський[121] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Лисенко Євгеній Станіславович, 26. Загинув внаслідок мінно-вибухової травми в районі н.п. Верхньопілля (Малюнкове) Харківської області.[109]
Плахотній Валерій Володимирович (1970), житель міста Чигирин, командир відділення мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу окупантами по позиціях на Київщині.[121] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Добрянський Олександр Васильович, 41, мешканець м. Христинівка. Військовослужбовець ЗСУ. Загинув під час артилерійського обстрілу позицій ЗСУ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[130]
Кедря Святослав Олександрович (2000), загинув у місті Волноваха, захищаючи Батьківщину від окупантів. Поховано у Медведівській ТГ[131].
Кравченко Дмитро Віталійович (17.03.1996), молодший сержант, командир кулеметного відділення окремого десантно-штурмового батальйону, уродженець Уманщини. Загинув від мінно-вибухової травми в селі Кам'янка Харківської області.[132]
Веділін Олександр Олексійович (25.11.1980), уродженець м. Корсунь-Шевченківський, офіцер військового управління тактичного рівня Морської охорони Держприкордонслужби. Загинув у Маріуполі.[133] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Березняк Олександр Петрович (1981), проживав із сім'єю у місті Сміла. Загинув під час артилерійського обстрілу у місті Рубіжне Луганської області.[102][136]
Майор Святослав Іванович (2001), мешканець с. Шелепухи. Старший стрілець механізованого відділення 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Нижнє Луганської області.[137]
Бокітько Віктор Юрійович (09.05.1972), уродженець Смілянського району. Солдат, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу окремої мотопіхотної бригади. Загинув під час бойових дій в районі селища Нижнє Луганської області.[138]
Чалий Роман Вікторович (01.02.1998), солдат, уродженець Маньківщини. Сарший навідник мінометної батареї механізованого батальйону окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Загинув під час запеклих боїв на Миколаївщині.[139]
Апостолов Олександр Валерійович (2.04.1983), уродженець с. Новоселиця Катеринопільського району. Загинув, захищаючи Україну від російських загарбників, внаслідок осколкових поранень.[140]
Засунько Григорій Миколайович (24.09.1973), уродженець с. Вербовець Катеринопільського району. Загинув, захищаючи Україну від російських загарбників, внаслідок осколкових поранень.[140]
Любчик Анатолій Миколайович (18.06.1970), уродженець Смілянщини, командир господарчого відділення взводу матеріального забезпечення танкового батальйону окремої танкової бригади. Загинув внаслідок ракетного удару поблизу села Воздвиженка Донецької області.[142] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Анін Руслан Юрійович, черкащанин. Боєць полку «Азов». Загинув під час виконання бойового завдання на сході України[143].
Артемчук Олександр Ігорович, уродженець Уманщини, солдат зенітно-артилерійського взводу окремої десантно-штурмової бригади. Загинув поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області.[144]
Шеляг Віталій Григорович (24.07.1985), уродженець м. Черкаси, стрілець Добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ». Загинув на Харківщині. Поховано в м. Черкаси.[145]
Березневич Олександр Миколайович (20.11.1993-18.04.2022), уродженець Смілянського району. Молодший сержант, стрілець-снайпер механізованого відділення окремої мотопіхотної бригади. Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу селища Новотошківське Луганської області.[107][148] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[149].
Бугайов Артем Вадимович (22.08.1997), уродженець с. Полянецьке Уманського району. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового взводу окремої десантно-штурмової бригади. Загинув під час виконання бойового завдання, поблизу села Рідкодуб Донецької області.[150]
Демиденко Олег Вікторович (1985), молодший сержант. Поховано в Білозірській громаді.[107] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[149].
19 квітня — Проценко Вадим Анатолійович (1992). Солдат, оператор протитанкового відділення протитанкового взводу механізованого окремого батальйону 30 ОМБр. Загинув на Донеччині. Поховано в Корсунь-Шевченківській громаді. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[128].
21 квітня — Работін Ігор Миколайович (05.11.1991), уродженець м. Черкаси. Сержант, командир господарчого відділення взводу матеріального забезпечення десантно-штурмового батальйону окремої десантно-штурмової бригади. Загинув поблизу селище Довгеньке Донецької області.[151] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
22 квітня — Мартинченко Валентин Вікторович (03.04.1999), уродженець Корсунщини. Командир відділення десантно-штурмового взводу окремої десантно-штурмової бригади. Загинув в районі села Зарічне Донецької області.[152]
24 квітня — Мруженко Михайло Миколайович (15.02.1978), уродженець селища Єрки, Звенигородський район. Учасник АТО на сході України. Солдат ЗСУ. Загинув на Донеччині внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.[153] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[90].
Корж Сергій Миколайович (1965), народився в с. Степне, Усольського району, Іркутської області (росія), проживав у селі Ірдинь Білозірської ТГ. Сержант ЗСУ, загинув у м. Попасна Луганської області.[154] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[155].
Пахомов Євгеній Сергійович (1979), мешканець м. Черкаси. Старший солдат 118 ОБрТрО. Загинув у Попасній, на Луганщині.[156] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[155].
Собко Павло Іванович, заступник директора КП «Міськсвітло» Черкаської міської ради. З 2014 був армійським волонтером («Волонтери Черкащини. Група Койоти»). Із початком російського вторгнення став до лав 24-ї механізованої бригади ЗС України. Загинув у боях біля Попасної.[157] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[155].
Туренко Андрій Миколайович(04.02.1976), уродженець Черкас, старший сержант, технік роти бригади Черкаської ТРО. Загинув поблизу міста Попасна Луганської області.[158] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[155].
27 квітня — Ковтун Олексій Валерійович (28.08.1993), уродженець Корсунь-Шевченківського району. Старший солдат, стрілець-снайпер механізованого відділення окремої механізованої бригади. Загинув під час мінометного обстрілу в районі міста Сєвєродонецьк Луганської області.[159] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Желтяков Сергій Анатолійович, 44, майор ДПС України. Загинув біля н.п. Солодке Донецької області. Поховано в м. Черкаси.[160]
Осадчий Костянтин Володимирович, 45, сержант ДПС України. Загинув біля н.п. Солодке Донецької області. Поховано в м. Черкаси.[160]
Осадчий Віталій Володимирович, 38, стрілець-регулювальник, солдат бригади Черкаської ТРО. Загинув поблизу міста Попасна Луганської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[155].
30 квітня — Старинець Євгеній Євгенійович (15.05.1975), протягом 2017—2019 обіймав посаду менеджера філії АТ НСТУ «Черкаська регіональна дирекція» Суспільне Черкаси, до цього працював на посаді заступника директора філії з фінансових питань. Солдат Черкаської ТРО. Загинув у боях за м. Попасна.[161] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[155].
Меделян Георгій Миколайович (1979), мешканець м. Черкаси. Солдат 118 ОБрТрО. Помер від осколкового поранення у Попасній, на Луганщині.[156] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[155].
Геліконов Володимир Сергійович (03.03.1996), уродженець міста Черкаси, старший солдат, стрілець — помічник гранатометника Черкаської ТРО. Загинув поблизу міста Попасна Луганської області.[165] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[155].
Івасівка Віталій Олександрович, 33, мешканець с. Мошурів. Старший солдат, заступник командира бойової машини навідника-оператора механізованої роти механізованого батальйону; загинув у бою з розвідувально-диверсійною групою противника в Луганській області.[166] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[45].
Сіваков Михайло Анатолійович (24.05.1995), уродженець Звенигородського району. Старший солдат, командир відділення механізованої роти 72 ОМБр. Загинув під артилерійського обстрілу важкого калібру в районі села Перемога Харківської області.[169] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[170].
7 травня — Козелець Віталій Павлович, 44. Уродженець Рівненської області, мешкав у с. Малий Ржавець. Учасник АТО на сході України. Солдат. Загинув у ході бойових дій під час обстрілу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[171].
Бойко Олександр Васильович, Дяченко Станіслав Вікторович, Прудкий Олег Вікторович, Сагайдак Віталій Миколайович — поліцейські відділу з проведення спеціальних операцій управління «КОРД» Головного управління Національної поліції у Черкаській області. Загинули внаслідок ракетного обстрілу в Запорізькій області.[174].
25 травня — Книрик Андрій Володимирович, 45, уродженець м. Черкаси. Головний сержант механізованого взводу окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Загинув внаслідок танкового обстрілу позицій підрозділу поблизу селища Ниркове Луганської області.[175] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[176].
15 червня — Ус Анатолій Вікторович, 49, уродженець Звенигородщини. Старший солдат, оператор групи спеціального призначення окремого полку.[181] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня незадовго до загибелі[182].
Оржехівський Михайло Петрович (1975), мешканець с. Топилівка Черкаського району. Загинув внаслідок здійснення противником артилерійського обстрілу по позиціях.[184] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[185]
Талапацький Артем Володимирович (1982), мешканець уманщини. На війні він був старшим водієм-радіотелефоністом відділення 92 ОМБр. Загинув внаслідок бойових дій на Харківщині.[186] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[187]
Вишковський Олексій Андрійович, уродженець Черкас. Солдат, водій механізованого взводу. Загинув у районі села Веселе Ясинуватського району Донецької області.[188] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[189]
1 липня — Путря Юрій Петрович, мешканець Шполянської ОТГ. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади. Загинув поблизу населеного пункту Вершина Донецької області.[193] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
4 липня — Кузьмін Віталій Володимирович, 48, мешканець с. Легедзине. Учасник АТО на схоід України. Старший солдат, механік-водій танкового батальйону. Загинув біля с. Богородичне Донецької області.[194] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
6 липня — Степовик Олександр Васильович, 1972 р.н., уманчанин. Брав участь у бойових діях під час АТО. Загинув у Донецькій області.[195] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
13 липня — Петушков Олександр Володимирович, 48. Молодший сержант, командир стрілецького відділення. Загинув біля м. Сіверськ на Донеччині. Похований у м. Звенигородка.[198] Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).
15 липня — Драний Володимир Андрійович, 32. Мешканець м. Катеринопіль. Молодший сержант, стрільць-помічник гранатометника механізованої роти 72 ОМБр. Загинув від поранень, яких зазнав внаслідок здійснення противником артилерійського обстрілу позицій поблизу міста Бахмут Донецької області. Похований у с. Гуляйполе (Звенигородський район).[199] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
18 липня — Якубенко Олександр Степанович, уродженець Черкащини. Працював начальником Міжрегіонального управління НАДС. Капітан, заступник командира стрілецького батальйону з морально-психологічного забезпечення 72 ОМБр Загинув у Донецькій області. Похований у Набутівській громаді.[200] Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
19 липня — Мендруль Владислав Володимирович, 28. Уродженець м. Олександрія, мешкав у м. Ватутіне. Старший лейтенант, командир взводу батареї артилерійського дивізіону. Загинув внаслідок артилерійського обстрілу на Миколаївщині.[201] Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
21 липня — Герман Володимир Миколайович, 42, уродженець с. Ліпляве. Учасник АТО. Старший солдат, головний сержант взводу механізованої роти механізованого батальйону. Загинув у Донецькій області.[202] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Міщенко Олександр Сергійович, 27. Мещканець м. Городище. Старший солдат, оператор батареї протитанкових керованих ракет 72 ОМБр. Загинув внаслідок ракетного обстрілу на Донеччині. Похований у м. Городище.[203] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
3 серпня — Новосад Юрій Анатолійович, мешканець Катеринопільщини. Учасник АТО на сході України. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Старший солдат, старший стрілець 72 ОМБр. Загинув на Донеччині. Похований у с. Луківка. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[204].
Сокотуха Руслан Віталійович, 27. Мешканець с. Ризине Звенигородського району. Старший солдат 30 ОМБр. Загинув на Харківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[205]
19 серпня — Купрєєв Юрій Олександрович, 33, мешканець м. Корсунь-Шевченківський. Солдат, старший навідник гармати гаубичного взводу артилерійської батареї. Загинув поблизу м. Бахмуту Донецької області.[206] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
22 серпня — Миронов-Гальченко Дмитро Вікторович, 18. Мешканець м. Золотоноша. Був студентом Золотоніського фахового коледжу ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ. Солдат ЗСУ. Загинув внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу поблизу с. Павлівки Волноваського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[207]
1 вересня — Гайдаєнко Руслан Іванович, 35 років. Мешканець м. Тальне. Молодщий сержант, бойовий медик механізованої роти 72 ОМБр. Загинув від отриманих поранень внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині.[208] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
16 вересня — Наумович Артем Анатолійович, 34. Уродженець в м. Єнакієве Донецької області. Майстер-сержант, стрільць-помічник гранатометника 72 ОМБр. Загинув поблизу с. Водяне Мар'їнського району Донецької області. Похований у с. Скибин на Черкащині.[211] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
25 жовтня — Булаш Артем Сергійович, 33. Народився у м. Черкаси. Майстер спорту України з хокею на траві. Сродат, служив номером обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону. Загинув на Луганщині.[213] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
30 жовтня — Остапенко Богдан Юрійович, 26. Уродженець м. Черкаси. Служив у Державній прикордонній службі. Загинув у районі н.п. Солодке Донецької області.[214] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
11 листопада — Северенчук Богдан Михайлович (1991—2022). Мешканець м. Кам'янка. Працював юристом в Міністерстві культури та інформаційної політики України. Служив старшим навідником мінометного взводу мінометної батареї одного з підрозділів ЗСУ. Загинув в Луганській області.[215] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Куратченко Михайло Вітальович, 43, полковник Національної поліції України, начальник ГУНПУ в Черкаській області. Загинув внаслідок підриву на міні у Херсонській області разом із п'ятьма іншими працівнками поліції. Герой України (посмертно).[216]
Мельник Ігор Олегович, капітан поліції. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Ненада Сергій Васильович, капітан поліції. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Періжок Вадим Русланович, капрал поліції. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Мазуренко Віктор Олександрович, старший сержант поліції. Загинув від травм, отриманих у Херсонській області 7.12.2022. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Пустовіт Михайло Миколайович, лейтенент поліції. Загинув від травм, отриманих у Херсонській області 7.12.2022.[217] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Дата підлягає уточненню:
Єлісєєв Костянтин Васильович, молодший сержант, мешканець м. Черкаси. Загинув у м. Маріуполь (орієнтовно у березні 2022 року)[218]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[219].
Калінченко Володимир Володимирович (1972), мешканець м. Черкаси. Водій комендантського відділення бригади. Загинув під Попасною, на Луганщині орієнтовно наприкінці квітня 2022 року. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[155].
Шевчук Костянтин Вікторович (1988), старший лінійно-кабельного відділення зв'язку лінійно-кабельного взводу зв'язку. Загинув в населеному пункті Гуляйполе Запорізької області. Загинув орієнтовно наприкінці березня 2022 року. Поховано в Кам'янській міській громаді.[131][220]
Одноволик Олексій Сергійович, 39, уродженець смт Стеблів. Лейтенант, командир розвідувального взводу 1-го батальйону 46 ОДШБр. Загинув у липні 2022 року.[221] Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)..