Ґунтіс Улманіс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Улманіс.
Ґунтіс Улманіс
латис. Guntis Ulmanis Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
5-й Президент Латвії
7 липня 1993 — 14 червня 1999
ПопередникКарліс Улманіс
НаступникВайра Віке-Фрейберга
Народився13 вересня 1939(1939-09-13)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (85 років)
Рига, Латвійська Республіка
Відомий якполітик, викладач університету, економіст
Місце роботиЛатвійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих і Ризький технічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЛатвія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛатвійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяКПРС (1990) Редагувати інформацію у Вікіданих, Селянський союз Латвії Редагувати інформацію у Вікіданих і За кращу Латвію Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону лицар Великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія Великий хрест особливого ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Knight Grand Cross of the Order of the Falcon кавалер ордена Хреста землі Марії з ланцюгом кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Орден Трьох зірок 1 ступеня Grand Cross of the Order of the White Rose of Finland орден Серафимів орден Слона Великий хрест ордена Вітовта Великого Кавелер Великого хреста на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» Кавалер Ордену Білого Орла
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі

Ґунтіс Улманіс (латис. Guntis Ulmaniss; * 13 вересня 1939, Рига, Латвія) — латвійський державний діяч, п'ятий президент Латвії (1993-1999).

Біографія

Народився 13 вересня 1939 року в Ризі. Внучатий племінник Карліса Улманіса, до 1955 року носив прізвище названого батька Румпітіс. Дитинство провів у сибірському засланні (висланий 1941). Повернувся до Риги 1948 року.

1966 року закінчив Латвійський університет, служив у радянській армії (1963–1965), працював у ризькому виконкомі, вступив до лав КПРС у 1966, був директором комбінату побутових послуг Ризького району.

1989 року залишив КПРС, а 1993 був обраний депутатом Сейму від Селянської спілки Латвії. 7 липня того ж року Сейм обрав його на посаду президента Латвії, таким чином Улманіс став першим головою держави після відновлення незалежності Латвії.

Повторно був обраний президентом 19 червня 1996 року. Запровадив мораторій на смертну кару, ініціював 12 законів, 18 відправив на повторний розгляд до Сейму. За його президентства вивели російські війська та підірвали Скрундський локатор (4 травня 1995). 1995 року відмовився від підвищення зарплати.

14 червня 1999 року Гунтіс Улманіс, йдучи у відставку, залишив у Ризькому замку практично всю колекцію подарунків, в тому числі узбецький килим з його портретом, тарілку із зображенням його дружини, картину Шишкіна, подаровану російським послом, і багато іншого.

У жовтні 2002 року став головою виконавчого комітету з проведення в Ризі Чемпіонату світу з хокею 2006 року.

2010 року обраний депутатом 10-го Сейму Латвії від блоку «За кращу Латвію»[2].

Автор книг

  • «Шлях президента».

Примітки

  1. ↑ Munzinger Personen
  2. ↑ Подробные данные по Видземе и Земгале. Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 24 червня 2014.

Джерела

Література

Посилання