Ґлоґовські

Ґлоґовські гербу Ґжимала — польський шляхетський рід. Був представлений у Мазовії, частина представників переселилася до Руського воєводства.

Представники

• Павел (?—1570) — декан плоцький (РКЦ), в Плоцьку був його надгробок
• Кшиштоф — войський черський
• Миколай — підчаший новогрудський
• Зиґмунт — чесник новогрудський, підчаший бузький, дружина — Дорота Убиш, мали доньку та 7 синів
  • Самуель
  • Антоній — стольник белзький
    • Зиґмунт
  • Миколай — ловчий белзький, 5-й син, дружини: Глушинська, Вибрановська
    • Ян — син Миколая та Вибрановської, архидиякон львівський, канонік холмський
  • Ян — хорунжий інфляндський, дружина — Софія Гошовська
    • Казімєж
• Францішек — полковник, воював під командуванням Миколая-Єроніма Сенявського; дружина — Тереза Стадніцька, белзька підстолянка
• Станіслав, дружина — донька белзького хорунжого Януша Белжецького, дітей не мали
• Францішек — староста кшивецький (пол. krzywiecki), 1771 року записав для вшанування ікони Христа Милятинського (РКЦ) відсотки від 50000 злотих[1]
• Єжи — художник, архітектор, етнограф.
• Вільгельміна — дружина графа Станіслава Рея (1833—1873), власниця маєтку в Псарах.[2]

Примітки

1. Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Antykwa», 1996. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 4. — 402 il. — S. 67. — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
2. Psary (2), wś, pow. rohatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 247. (пол.) — S. 247. (пол.)

Джерела

• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 23 червня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 760 s. — S. 228. (пол.)