Яцик Петро Дмитрович

Петро Яцик (7 липня 1921 — 1 листопада 2001) — канадський підприємець українського походження та меценат.

Петро народився у селі Верхнє Синьовидне , що на Львівщині , в бідній селянській родині.Йому судилося стати відомим бізнесменом, меценатом та філантропом, фундатором Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів» та Міжнародного конкурсу з української мови, який носить його ім’я.

Молодість і освіта

Петро був найстаршим із семи дітей Мар’яни Меленчук і Дмитра Яцика, тож після ранньої раптової смерті батька увесь тягар господарства ліг на його плечі. Попри це, він закінчив у селі семирічну школу і почав відвідувати вечірні уроки із сільськогосподарської справи.

.Петро Яцик приїхав у Канаду в 1949 році з двома доларами у кишені. Йому було 27 років. Після року праці в ресторані, він із двома українцями відкрив книжкову крамницю «Арка». Як пригадував Петро Яцик, магазинів із продуктами та одягом було багато, а українська книгарня в Торонто була одна.

«Нам пощастило, бо мали товар задарма. Їхали українці з Німеччини, мали по 50-100 книжок і щоби не тримати їх по пивницях, приносили до нас. Ми продавали книги, прибуток залишали, оплативши людям за проданий товар», – розповідав Петро Яцик у фільмі «Візія Петра Яцика», який знятий за його життя у середині 90-х років минулого століття.

Кар'єра

У Торонто він працював на молокозаводі для CN, заснував книжковий магазин Arka, володів рестораном, меблевим магазином і співпрацював із 17 іншими у виробництві алюмінієвих вікон і дверей. Він наважився стати одноосібним будівельником і забудовником житлових будинків, заснувавши Accurate Builders Limited і Prombank Investment Limited у 1959 році. Кілька років потому він розгалужив промислово-комерційний розвиток. Група компаній «Промбанк» переживає його в другому поколінні.

« Протягом більшої частини свого дорослого життя Петро Яцик відзначав дві окремі, але пов’язані якості: своє українське коріння та свою канадську ідентичність. Жодному не дозволялося втручатися або принижувати іншого; кожен представляв окрему грань його гордості». [1]

Бути чесним, багатим і жертовним, мабуть, це й було життєвою філософією Петра Яцика. Він вважав, що Україна та українці не повинні бути бідними, бо це не їхній природній стан. Він став багатим, але багатим меценатом. На кшталт Єлизавети Милорадович, полтавської поміщиці, яка фінансувала Наукове товариство імені Шевченка, Євгена Чикаленка, який видавав українські книжки.

У 1979 р. Яцик очолив комісію зі збору коштів на багатотомну україномовну Енциклопедію України (Енциклопедія українознавства), що видавалася Науковим товариством імені Шевченка в Сарселі (Франція). Він визнав Енциклопедію незамінною основою українознавства. [2] У 1984–1993 роках КІУС Альбертського університету завершив роботу над англійською версією Енциклопедії та опублікував видавництво Торонтського університету. 

У 1986 році він заснував Освітній фонд імені Петра Яцика, метою якого є підтримка освітніх програм і академічних центрів у всесвітньо відомих університетах, спрямованих на наукове тлумачення та поширення об’єктивної інформації про Україну та українців, а також спонсорування інших ініціатив, які сприяють просуванню міжнародне усвідомлення України та її народу. [3]

У 2000 році Яцик ініціював і повністю профінансував Міжнародний конкурс з української мови в Україні, який отримав офіційний статус Верховної Ради України. Наступні шість років основним спонсором був Освітній фонд Петра Яцика. Сьогодні мовний конкурс триває.

Інші види діяльності

  • Гарвардський український науково-дослідний інститут (HURI).
  • Член комітету Фонду українознавства Гарвардського університету .
  • Гарвардський візитний комітет, Гарвардський університет, Массачусетс. [1]
  • Дорадчий комітет Гаррімана, Колумбійський університет, Нью-Йорк. [1]
  • Спонсор українського фестивалю Bloor West Village з моменту заснування в 1995 році.
  • Президент Української Католицької Кредитової Спілки Св. Йосифата (1958–1967). [1]
  • Член Торгової ради Міссіссауги Канадської федерації незалежного бізнесу. [1]
  • Член Українсько-Канадського професійно-ділового клубу.
  • Член Канадсько-СРСР Ділової Ради. [1]
  • Участь у канадських політичних виборах на муніципальному, провінційному та федеральному рівнях. [1]
  • ПЛАСТ (українська скаутська організація).
  • Опублікував численні статті в канадських та українських газетах. [1]

Почесті

  • У 1995 році отримав ступінь почесного доктора права Альбертського університету. [4]
  • У 1996 році премія Президента України за меценатство українській культурі, освіті та науковій діяльності.
  • У 2000 році нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ст . [5]
  • У 2001 році «Людина року України», Міжнародна благодійна премія. [6]
  1. ↑ а б в г д е ж и Reynolds, John Lawrence (2013). Leaving Home. Vancouver: Figure1PublisherInc. с. 62. ISBN 978-0-9918588-1-1.
  2. ↑ University Programs – Harvard University, PETRO JACYK Education Foundation. petro-jacyk-foundation.org. Процитовано 28 березня 2019.
  3. ↑ Welcome, PETRO JACYK Education Foundation. pjef.ca. Процитовано 29 березня 2024.
  4. ↑ About | Canadian Institute of Ukrainian Studies. www.ualberta.ca. Процитовано 28 березня 2019.
  5. ↑ Яцик Петро Дмитрович біографія, Нагороди. www.people.su. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  6. ↑ Міжнародні премії 2001 Archives. Person of the Year (амер.). Процитовано 28 березня 2019.