Ярмолюк Олександр Петрович
Олекса́ндр Петро́вич Ярмолю́к (3 липня 1982, м. Ковель, Волинська область, Українська РСР — 29 серпня 2014, с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область, Україна) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. БіографіяНародився 3 липня 1982 року в Ковелі на Волині. По закінченні 11 класів ковельської середньої школи № 10 здобув професію столяра в ПТУ № 5. Працював у туристичній фірмі водієм. З початком російської збройної агресії був мобілізований до лав Збройних сил України, служив на посаді командира мінометного розрахунку 51-ї механізованої бригади, в/ч А2331, м. Володимир-Волинський. Разом із підрозділом брав участь у боях в районі Іловайська. 29 серпня 2014 року загинув під час обстрілу українських військовиків, що виходили з оточення так званим «зеленим коридором» біля села Новокатеринівка Старобешівського району. Спочатку тіло Олександра Ярмолюка разом із тілами ще 87 невпізнаних полеглих українських солдатів 2 вересня 2014 року було вивезене з-під Іловайська до Запоріжжя, і ковельчанин ще тиждень вважався зниклим безвісти[1]. Пізніше був упізнаний родичами й бойовими побратимами, та перевезений на рідну Волинь. Удома залишилися дружина Юлія та двоє синів[2][3]. Похований 7 вересня 2014 року на кладовищі міста Ковеля[4][5][6]. Нагороди4 червня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7]. Вшанування пам'яті
Примітки
Джерела
|