Ян Цетнер (львівський староста)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цетнер.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ян Цетнер.
Ян Цетнер
Jan Cetner
Помер11 грудня 1679 або 1680
КраїнаРіч ПосполитаКоролівство Польське
Національністьполяк сілезького походження
Діяльністьвійськовик, урядник
Alma materГрацький і Паризький університети
Суспільний станшляхтич
Посадастароста львівський і щуровицький
Військове званняполковник
Термін1676—1679 (староста львівський)
ПопередникЯн Мнішек
НаступникМикола-Єронім Сенявський
Конфесіяримо-католик
РідЦетнери
БатькоАлександер Цетнер
МатиАнна із Замойських
У шлюбі здонька Миколая Даниловича
ДітиАлександер, Францішек Цетнер, Юзеф Цетнер.
Герб
Герб

варіант гербу Пшерова

Ян Цетнер гербу Пшерова (пол. Jan Cetner; ? — 11 грудня 1679 або 1680) — польський шляхтич, військовик, урядник Корони Польської в Речі Посполитій. Полковник королівських військ. Представник роду Цетнерів.

Життєпис

Син Александера Цетнера та його дружини Анни із Замойських гербу Єліта (1615[1] —?), доньки львівського каштеляна Вацлава Яна Замойського[2].

Розпочав службу під керівництвом батька. 1663 року брав участь у виправі проти козаків. Як щуровицький староста 1662 року був записаний на навчання в університеті Ґрацу, 1663 року був записаний студентом Паризького університету.

У 1666, 1668, 1675, 1678 роках був обраний послом від Галицької землі на Сейм, 1676 року був одним з комісарів для розсудження кривд та збитків на польсько-угорському кордоні, встановлення там осередків заспокоєння. 1676 року був депутатом до короля. 1667 року був депутатом Коронного трибуналу, 1670 року — маршалком Галицького сеймику, 1674 року — Вишенського. Електор королів Міхала Вишневецького, Яна III Собєського. 26 серпня 1671 року брав участь у битві під Брацлавом проти татар. 1671 року батько Александер йому переказав королівщину Стоки, за дозволом короля — свою панцерну корогву. Ян Собєський згадав Цетнера в листі до короля після перемоги у битві під Немировом 8 жовтня 1672 року над татарами як одного з щирих, мужніх помічників. 24 серпня 1675 року з своєю корогвою брав участь у битві під Львовом. За наказом короля половина його полку піхоти (160 жовнірів, більшість загинули) під проводом Яна Самуеля Хшановского зміцнила оборону Теребовлі.[3] 2 квітня 1676 року[4] з дозволу короля став львівським старостою після Яна Мнішека (старости радзинського, глинянського,[4] коменданта Львова у 1657 р.[5]); названий в документі полковником. За життя батька отримав королівщини, пізніше став власником більших маєтностей у Руському та Подільському воєводствах.[3] Заборгував Валеріянові Альнпеху 800 злотих[6].

Помер 11 грудня 1679[4] або 1680 року.[7][3]

Родина

Дружина — Зофіанна (Софія Анна)[8] (за Каспером Нєсєцким — Констанція,[7] Адам Бонецький називав її Софія[9]) Данилович, донька старости червоногородського, перемишльського, коронного підчашого Миколая Даниловича (?—1676) та його дружини Аполінарії Немоєвської[10] (пол. Apolinara Niemojewska) гербу Роля[11]. З тестем мав непорозуміння (тесть оскаржував у Люблінському трибуналі напади, насилля в маєтності Рихтичі 1672 року). Невдовзі помирились, тесть відступив йому королівщину Ляшки. Мав 7 дітей, з них:

К. Несецький стверджував, що Ян Цетнер мав три доньки:

Примітки

  1. ↑ Wacław Jan Zamoyski z Zamościa h. Jelita (ID: 14.186.92) [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
  2. ↑ Zamoyscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. ↑ а б в Lasocki Z. Cetner Aleksander (†1675)… — S. 238.
  4. ↑ а б в Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 153. (пол.)
  5. ↑ Mniszchowie [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 106. (пол.)
  7. ↑ а б в г д Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.] — T. 1. — S. 241.
  8. ↑ Danilowiczowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  9. ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 327.
  10. ↑ а б в г Lasocki Z. Cetner Aleksander (†1675)… — S. 239.
  11. ↑ Apolinara Niemojewska h. Rola (ID: 4.160.205)
  12. ↑ Hubków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 200. (пол.)
  13. ↑ Potoccy (02) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  14. ↑ іноді зустрічається припущення, що її ім'я Зофія? → Див.: Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  15. ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 53. (пол.)

Джерела

Посилання