Ян Тарчалович

Ян Тарчалович
пол. Jan Tarczałowicz
Народився	16 грудня 1869(1869-12-16)[1] Бохня, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер	9 червня 1923(1923-06-09)[1] (53 роки)
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Польська Республіка  Австро-Угорщина
Діяльність	мистецтвознавець, архітектор, інженер, громадський діяч
Знання мов	польська
Медіафайли у Вікісховищі

Ян Тарчалович (пол. Jan Tarczałowicz; 1869—1923) — польський педагог, інженер, архітектор, історик архітектури.

Життєпис

Костел Божої Матері Неустанної Помочі, Трибухівці

костел, Юркув

Народився у 1869 році.

Протягом певного часу проживав у місті Закопаному.[2] На межі XIX—XX ст. творив у Львові.[3] У 1896 році отримав нагороду за проєкт відзнаки для членів Львівського політехнічного товариства.[4] У 1910 році призначений на посаду інспектора Крайової шкільної ради. Пробував свої сили також на ниві мистецтвознавства. З 1912 року — директор школи будівельних ремесел (інша назва — промислова школа[5]) у місті Бучачі. Був заангажований у підтримку псевдонаукових поглядів Людвіка Стасяка (пол. Ludwik Stasiak) — польського маляра і вкрай націоналістичного історика мистецтва-дилетанта.[6] Працював професором промислової школи в Кракові. Помер у 1923 році, похований на Раковицькому цвинтарі Кракова.[7]

Доробок

• У 1906 році за його проєктом виготовили новий вівтар для костелу монастиря бенедиктинок у Львові, який знищили за радянських часів.[8]
• Проєкт дерев'яного костелу Матері Божої Шкаплірної з елементами закопанського стилю, Вітув (1909,[3] будувалась у 1910—1912).[9]
• Проєкт дерев'яного костелу в селі Юркув (нині Лімановський повіт), в необароковій стилістиці (1913, збудований у 1914[3])
• Проєкт мурованого костелу в селі Трибухівцях (нині Бучацький район, Тернопільська область);[3] виконав безкоштовно.[5]
• Автор статей у львівському виданні «Часопісмо технічне»: «Ренесанс у Польщі» і «Пам'ятки архітектури галицького Поділля» (обидві — № 18, 1900), «Пам'ятки архітектури галицького Поділля» (обидві — № 19, 1901).[10]
• Малюнки до книги Владислава Лозінського «Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba» (видання 1901 року).[11]

Примітки

1. Polski Słownik Biograficzny — PAN, 1935.
   d:Track:Q651690d:Track:Q1485141
2. Historia powstania kościoła i parafii Matki Bożej Szkaplerznej w Witowie [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
3. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 292.
4. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 292 (прим.).
5. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 286.
6. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 293.
7. Jan Tarczałowicz [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
8. Вул. Вічева, 2 — Свято-Покровський монастир Сестер Студійського уставу УГКЦ. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
9. Drewniany kościół pw. Matki Boskiej Szkaplerznej. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
10. Там само. — S. 351.
11. Piśmiennictwo techniczne Polskie. I. Architektura. [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 33. — S. 399.

Джерела

• Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I :Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 368 s.; 508 il. — S. 9, 286, 292—293. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)

Посилання

• Jan Tarczałowicz [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Біографії   Архітектура   Львів