Ян Самуель Беккер

Ян Самуель Беккер
Народження1730-ті Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть
Країна
(підданство)		 Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіЯн Зигмунт Дейбл Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор
Праця в містахРужани Редагувати інформацію у Вікіданих і Немирово Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектурний стильбароко Редагувати інформацію у Вікіданих
Найважливіші спорудиКаплиця святого Казимира Редагувати інформацію у Вікіданих і Ружанський палац Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ян Самуель Беккер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ян Самуель Беккер (близько 1730-х років, Саксонія, Німеччина — Мінськ, дата смерті невідома) — саксонський архітектор другої половини XVIII століття[1], учень Яна Зигмунта Дейбла. Працював у князів Сапіг.

Біографія

Народився на початку 1730-тих років у Саксонії. Можливо, навчався в майстерні дрезденського архітектора Йоганна Крістофа Кнефеля, після чого був прийнятий на службу до Саксонського будівельного департаменту.

У середині XVIII століття перебував у Великому князівстві Литовському, де з 60-х років працював у родині Сапіг[2].

За офіційним переписом інвентаря від 1793 року відомо, що Беккер вважався власником одноповерхового дерев'яного будинку в Ружанах, а останнє документальне свідчення про його проживання тут датується 1808 роком. Також останні виплати пенсії здійснювалися в Мінську, де, можливо, й помер архітектор.

Творчість

Побудував палацово-парковий ансамбль для родини Сапіг у с. Дзеречин (нині — Зельвенський район Гродненської області Білорусі (1786–1787, разом з архітектором В. Ґуцевичем)), займався перебудовою Ружанського палацу (1784–86), Костелу Пресвятої Трійці (Ружани), Церкви святих Петра і Павла та будівництвом кляштора — православного монастиря поряд з нею (все — в смт. Ружани Пружанського р-ну)[1][3]. За свою роботу над палацом Ян Самуель Беккер від князів Сапіг отримав довічну пенсію у сумі спочатку 2160, а потім 2520 злотих[4].

Крім перебудови ружанських володінь Сапіг, у планах було здійснення різних будівельних проектів для їхніх володінь, зокрема у містах Вільнюсі та Високе[5].

Внесок

Саме завдяки Яну Самуелю Беккеру палацово-паркове мистецтво Білорусі досягло якісного європейського рівня, а проекти майстра стали зразком білоруського класицизму[6].

Примітки

  1. ↑ а б Беккер Ян Самуэль // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 48.
  2. ↑ Białoruś. Instrukcja Obsługi.: Dzien trzeci w Rozanach. 31 мая 2012. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  3. ↑ БЕКЕР Ян Самуэль. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2022. [Архівовано 2021-10-18 у Wayback Machine.]
  4. ↑ История Ружан (XVIII в.), Всё о Ружанах. 31 мая 2012. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  5. ↑ Вёска Крыстыянпаль знаходзілася, па словах былога дырэктара Пружанскага палацыка Руслана Кнігі, кіламетрах у двух ад Ружан і была спаленая падчас Вялікай Айчыннай вайны гітлераўцамі ў ліку іншых вёсак Пружаншчыны. — В поисках Юзефа Крашевского. Записки журналиста Руслана Гусева [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Ірина Мороз. Придворний архітектор // Дзедзіч. — лютий 2012. — № 2 (71). — С. 9.

Література

Калнін Валентин. Архітектура Яна Самуїла Беккера // Спадщина. 1998. № 3. С. 65-85.; № 4. С. 74-85. [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] // на pawet.net