Ян Гнінський (брацлавський воєвода)

Я́н Гнінський
пол. Jan Gniński
Народився1647
Помер1703[1]
КраїнаРіч Посполита
Діяльністьдипломат, державний діяч, політик, воєначальник
ПосадаПоморський воєвода, Брацлавський воєвода, Чернігівський воєвода, староста радинськийd, староста книшинськийd, городоцький старостаd і староста скаршевськийd
РідҐнінські гербу Трах
БатькоЯн Кшиштоф Ґнінський
МатиДорота Яскульськаd
Брати, сестриЯн Хризостом Бенедикт Ґнінськийd, Владислав Ґнінськийd і Анна Францішка Ґнінськаd
У шлюбі зТереза Потоцька
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ян Гнінський.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Воєвода (значення).
Герб Трах.

Я́н Гнінський (пол. Jan Gniński; 1647 / бл. 1655 — початок 1703) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, дипломат. Представник шляхетського роду Гнінських, гербу Трах.

Життєпис

Син підканцлера великого коронного, мальборського воєводи Яна Гнінського й Дороти Яскульської, гербу Лещиць.

Батько сприяв зацікавленню публічною службою. 1677 року Ян Гнінський був маршалком Хелминського сеймику. Невдовзі почав вивчати дипломатію, у 1677—1678 роках брав участь у посольстві до Османської імперії, супроводжуючи батька як писар посольства. У 1678 році став чернігівським воєводою. Ширша публічна діяльність почалась 1679, разом з референдарем литовським Кипріяном Бжостовским був послом до Москви: посольство не здобуло бажаного результату, але за працю отримав у 1680 році староство радиньське. Восени 1682 року король призначив амбасадором в Парижі для збору даних про планований розрив між Австрією та Францією; місія не вдалась. Весною 1683 був з посольськими місіями у Франції, Англії, Голландії, Данії, Швеції, Бранденбургу для отримання допомоги проти турків. Добрався тільки до перших 3-х країн, результату не було. Попри досить тісні зв'язки з королівським двором, не брав значної участі в політичному житті. 24 лютого 1694 став поморським воєводою та старостою скаржевським. Під час безкоролів'я у 1696 був комісаром до перемовин з електором про Ельблонг, з військом — про виплату жолду. Підписав виборний документ, згідно з яким королем Речі Посполитої було вибрано Августа II Фрідріха Сильного. 1702 отримав війтовство у Родатичах.

1694 р. Стефан Александр Потоцький сильно побив булавою (або пірначем) швагера — брацлавського воєводу Яна Гнінського, король Ян III Собеський, всупереч симпатії до С. А. Потоцького, не хотів слухати про перепрошення кілька місяців, яке прийняв лише 14 липня.[2]

Посади

Воєвода чернігівський (1678—1680), брацлавський (1685—1694, став завдяки протекції батька[3]) і поморський (24 лютого 1694—1703), сенатор. Староста радинський (з 1680); книшинський (з 1688[3]/ 1690) та городецький (з 1688[3]/1690), які отримав від брата Владислава замість за Радинське староство; скаршевський (з 1694).

Сім'я

1670 року одружився з Тересою Потоцькою, гербу Золота Пилява — дочкою брацлавського воєводи Яна Потоцького. Дітей не мали, дружина повторно вийшла заміж за старосту плоскирівського та городоцького Томаша Юзефа Замойського.[4]

Примітки

  1. ↑ а б NUKAT — 2002.
  2. ↑ Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 65. — ISBN 978-83-927244-4-5.
  3. ↑ а б в Przyboś A., Woliński J. Gniński Jan (ur. ok. 1655, zm. 1703) h. Trach, wojewoda pomorski… — S. 152.
  4. ↑ Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]

Джерела

  • Przyboś A., Woliński J. Gniński Jan (ur. ok. 1655, zm. 1703) h. Trach, wojewoda pomorski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959. — T. VIII/2, zeszyt 37. — S. 152. (пол.)

Посилання