Народився у Венеції. Про венеціанський період життя Барбарі практично нічого невідомо: з різних причин дата його народження варіюється між 1440 і 1470 роками. Відомо, що в 1495 році художник познайомився з Альбрехтом Дюрером під час його першої поїздки до Венеції. Ймовірно, за сприяння останнього Барбарі в 1500 році був запрошений до Німеччини до двору імператора Максиміліана I.
Художник працював у багатьох містах Німеччини: Нюрнбергзі, Віттенберзі, Веймарі і Франкфурті-на-Одері, використовуючи псевдонім Якоб Волш. Багато зі своїх картин художник підписував «Майстер Якоб» (як його нерідко називав Дюрер).
Головним чином Барбарі писав картини на релігійні і міфологічні сюжети, а також портрети, серед яких виділяються «Портрет Луки Пачолі» (1495), а також написаний на стику жанрів «Портрет Христа» (1503). Барбарі також писав натюрморти, у багато чому визначивши для наступних поколінь естетику цього жанру.
Художник помер у Брюсселі між 1511 і 1516 роком. Самобутній майстер, він приніс ренесансну традицію у живопис Німеччини.
Daniela Crescenzio: Italienische Spaziergänge in Nürnberg. Band I: Nürnberg, Venedig des Nordens. IT-Inerario, Unterhaching 2011, ISBN 978-3-9813046-3-3.
Roland Damm, Yasmin Doosry, Alexandra Scheld: Der Venedig-Plan von 1500. Restaurierung eines Riesenholzschnitts im Germanischen Nationalmuseum. Germanisches Nationalmuseum, Nürnberg 2012, ISBN 978-3-936688-63-4 (PDF [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]).
Simone Ferrari: Jacopo de’ Barbari. Un protagonista del Rinascimento tra Venezia e Dürer. Mondadori, Mailand 2006, ISBN 88-424-9238-8.
John Andrew Martin: Anton Kolb und Jacopo de’ Barbari: „Venedig im Jahre 1500“. Das Stadtporträt als Dokument venezianisch-oberdeutscher Beziehungen. In: Bärbel Hamacher, Christel Karnehm (Hrsg.): Pinxit/sculpsit/fecit. Kunsthistorische Studien. Festschrift für Bruno Bushart. Deutscher Kunstverlag, München 1994, ISBN 3-422-06147-9, S. 84–94.
