Яб-юмЯб-юм (тиб. батько-мати, санскр. юганаддха, дос. «з'єднання») — в буддійській іконографії (танках) зображення божеств і будд в любовному сполученні (майтгуна) зі своїми дружинами. Цей прийом сходить до традицій Тантри і позначає собою поєднання двох протилежних начал-чоловічого і жіночого. Прийом широко поширений у тибетському живопису. Інтерпретація символіки залежить від школи, і хоча є спільні риси, все ж існує певне філософська різниця. Наприклад:
Яб-юм в тибетському буддизмі здійснюється в Ануттарайога-тантрі. Обидва компоненти необхідні для досягнення просвітлення і складають дві його грані, при цьому долається дуалізм суб'єкта і об'єкта. У більш широкому значенні Яб-юм висловлює просвітлений стан, необхідний при медитації з використанням ідамів. Перші європейські мандрівники, що потрапили в Тибет, були вражені побачивши образи злягання буддійських божеств. Це було пов'язано в першу чергу з їх традиційно християнським вихованням. На відміну від християнських країн, в Індостані секс сам по собі здавна був священний, бо приводив до зародження життя. У тантричних традиціях світ народжується при зляганні чоловічого і жіночого начал. У тибетській традиції це широко відобразилося в іконографії та скульптурі, що включала Яб-юм в число прийомів сакрального мистецтва. Існує рідкісне представлення подібної фігури, але перевернутої, з чоловіком, який сидить на колінах у жінки, називається Юм-яб.[2] Галерея
Див. такожПримітки
|