Яблучко (пісня)
«Я́блучко» — пісня-частівка, популярна серед махновців, червоноармійців, та білогвардійців. З часом стала своєрідним матроським гімном червоноармійців, пізніше переродилася із матроської пісні в матроський танець. Варіантів тексту було дуже багато, всі вони були призначені на підняття бойового духу солдат. Сьогодні пісня та танець вважається народними російськими, їх виконують в балатах, уривки звучать в фільмах, існують безліч кавер версій. ІсторіяВ роки революції та Громадянської війни входить до популярної народної матроської революційної поезії. До пісні в першу чергу відносяться куплети-частівки, які можна було співати під гармошку. Простота форми призвела до великої кількості переробок, у різноманітних версіях шляхом заміни одного-двох слів досягається корінна зміна всієї політичної направленості твору та змісту в цілому. Так, наприклад, до них можна віднести відомі частівки з початками «Я на бочку сижу», «Ех, яблочко» та інші. Історія мелодії та текстуІснує версія, що прабатьком основної його мелодії став англійський танець під назвою «хорнпайп», який і став прообразом танцю «Яблочко». Також існує версія, що вона зародилася на Чорноморському флоті, де проходили службу здебільшого українці, і вона була створена на основі української танцювальної приспівки: Ой, яблучко, куди ж котишся? Більшість російських дослідників дотримуються версії, що танцювальний наспів був позичений з молдавської запальної народної пісні-танцю «Калач». Вперше ноти опубліковані були в Ростові в 1916 році у видавництві Андрія Дідеріхса під загальним заголовком «Песенки настроения» (Укр: «Пісеньки Настрою») Миколи Тагамліцького. На задній сторінці обкладинки було написано: «Большой успех! Песни улицы. Новый жанр». (Укр: " Великий Успіх! Пісні вулиці. Новий жанр "). Далі були наведені пісні цього роду, серед яких було і «Яблочко». Найбільш старим відомим записом є патіфонна пластинка фірми Columbia (E9054) кінця 1920-х з цією піснею у виконанні Давида Медова (David Medoff). В період Громадянської Війні в Росії з'являється багато різноманітних куплетів на мелодію цієї пісні. Про велику популярність революційних варіантів пісни згадував поет Михайло Свєтлов: Мы ехали шагом, Найбільш відомий куплетЭх, яблочко, Да куда катишься? Ко мне в рот попадёшь — Да не воротишься! Ех, яблочко, Да куди котишся? До мене в рот попадеш — Та не вернешся! Танець«Яблочко» — російський міський танець 1910-х років, який відрізняється від інших яскравою мелодичною своєрідністю. Музикальний розмір — 2/4. Темп є помірно швидким. Являє собою відчайдушний розухабистий матроський танець. Виконується по-одному чи в групі, в супроводі частівок. Для танцю характерні рухи типових російських «плясок»: присядка та хлопок, а також чечіточно-дробовий перестук. Як і «Цыганочка», це рідкісний випадок мінорності російської танцювальної теми. Вважається, що танець «Яблочко» з'явився як синтез англо-ірландського хорнпайпа та російських народних танців. З кінця XIX століття в Росії у матросів став популярним англійський танок моряків хорнпайп (англ. hornpipe) — початково дуже далекий від моря, але до початку XVIII століття став популярним серед моряків. Потім танок, який на естраді кафешантанів під назвою «матлот» (фр. matelote — «матроський»). Його виконавці, а інколи — виконавці, травесті, включали в свої номери як обов'язкові елементи — «витягування канату», «підйом на щоглу», «качалку» з ноги на ногу, яка є подібною на морську качку та відтворює її, і т. д. Проте, роком появи матроського танцю в такому вигляді, близькому до того, в якому він відомий зараз, називають 1760, коли з двох мініатюр був складений один танець. В той час його виконували тільки чоловіки, а зараз допускається уведення в танець і жінок. Вперше жінки виконали хорнпайп в ірландському графстві Корк. Мелодія самого танцю В післяреволюційні роки матлот став всенародно популярним, змінивши назву на чисто російський: матроське «яблочко», за одноіменою пісенькою, яку розспівували по всій Росії: «Ех, яблочко! Да куда котишься?», ставши ніби символом революційного моряка. Головним в ній стали ритмічні удари та перебори ніг — чечітка. Різко міняються і манера танцю — ставши більше енергійною, відвертішою. Його танцюють на одному місці та із закладиними за спиною руками. Танець воєнних моряків під назвою «Яблочко» увійшов в балетну постановку на музику Р. Глієра «Червона квітка», яка відбулась в 1927 році. Сцена Великого театру подарувала танцю яблучко нове життя на професійній сцені. В роки Другої Світової Війни в воєнних частинпх особливим успіхом користувались танці на воєнну тематику та народні танці. Кожна військова частина мала свій колектив, та майже кожний колектив своє «Яблучко». Сьогодні матроський танець «Яблочко» — це концертний номер в сценічних композиціях і є в репертуарі як професіональних, так і багатьох колективів самодіяльності. В танці всі рухи виконуються на 8—16 тактів виконання, а мелодія побудована за спеціальним музикальним квадратом. Темп танцю може варіюватися від повільного і до дуже швидкого. Починається яблочко повільним виходом моряків, широкими жестами рук. Танцівники з'єднується в ряд, кладуть руки на плечі один одного, а ногами роблять дуже швидкі кроки та вистукують дріб. З часом темп збільшується і тут вже танцівники показують свою техніку. Для танцівника характерними є російські «перепляси», коли один з танцюристів показує якийсь рух, а інший повинен його повторити, а потім показати своє «колінце», що повинен повторити перший танцюрист. Традиційний костюм виконавцівДобре знайомим та легко впізнавальним глядачам традиційний костюм виконавців «Яблочка». Це обов'язково кофта-матроска, шляпа-безкозирка, широкі штани. Ірландські матроси танцювали свій танець в грубих тяжких капцях, сучасні танцівники, як правило, виконують «Яблочко» в простих, більш легких капцях. Особливості танцю ЯблучкоРосійський варіант танцю може бути пристосований для виконання на обмеженому просторі. Цьому сприяє особливість російського танцю — складені руки, прямий корпус, швидкі рухи ногами на одному місці. Ізольований на час рейсу флотський колектив сприяв збереженню традицій матроського танцю. З іншої сторони, тривалість перебування на судні під час плавання, давала можливість збагатити танець новими елементами. Текст пісніЯблочко Перший ВаріантЭх, яблочко, Да куда котишься? Український приблизний перекладЕх, яблучку, Та куди ж котишся? До мене в рот попадеш- Хай не воротишся! До мене в рот попадеш— Та й не воротишся! Ех, яблучку Та й ананаснеє! Не ходи за мною, буржуй, Бо я вся червоная! Не ходи за мною, буржуй, Бо я вся червоная! Ех, яблучку Та голоднеє! Притискай куркулів— І все народнеє! Притискай куркулів— Та все народнеє! Ех, яблучку, Та цвіту стиглого. Любила червоного, Любила білого. Любила червоного, Любила білого.
Ех, яблучку Та й не спіле! А буржуйське діло Та й прогоріле! А буржуйське діло Та й прогоріле! Ех, яблучку Та на завалинці! Та продає офіцер Та старі валянки! Продає офіцер Та старі валянки! Ех, яблучку, Та не докотиться. Буржуйська влада Хай не воротиться! Буржуйська влада Хай не воротиться! Другий варіантЭх, яблочко, Український перекладЕх, яблочко, збоку зелено. Колчаку за Урал Ходити не наказано! Ех, яблучко, покотилося А кадетська влада провалилася Генерал Краснов, Куди спішиш? — Під Царицин прийдеш Пулю схопиш. Офіцер молодий, золоті погони, від Москви тікав, не помітив Дону. Пароход іде Між берегами, — Тікає Шкуро З білими грабіжниками. Пароплав пливе Поза пристані. Ми на фронт ідем Комуністами
Текст з фільму Бортко, який виконує ШаріковЭх, говори Москва, разговаривай Рассея! Український перекладEх, говори Москва, розмовляй, Росіє! Махновська версіяЭх, яблочко, да ты моченое Український перекладЕх, яблочко, а ти мочене Третій ВаріантМовою оригіналуЭх, яблочко, соку спелого! Український приблизний перекладЕх, яблучко, соку спілого! Четвертий варіантМовою оригіналуЭх, яблочко, да на тарелочке, Український приблизний перекладЕх, яблочко, да на тарілочці, Використання в культурі та інші виконанняХореографічна версія танцю вперше була поставлена на суені в 1926 році Рейнгольдом Глієром в балеті «Червоний Мак»[1] з цього часу на заході танець відомий як Російський Танець Моряків.[2] Частівки цитуються в романі генерала Петра Краснова «От двуглавого орла к красному знамени» (1921) (Укр: Від двоголового орла до червоного прапора). Її співають у декілької серіях. Першу серію співають червонармійські пісеники під дві гармошки та кларнет на вечірці червоних командирів в Петрограді в червні 1920 року. Другу співає один з учасників тої ж вечірки Полежаєв, колишній білогвардієць. Третю співає в листопаді 1920 року в Фінляндії дезертир, колишній командир Червоної Армії. Текст з творуОгурчик зеленый, Приблизний український перекладОгірок зелений, 1926 року в СРСР зняли фільм «Ех яблочко, да куди котишся». Посилання
Примітки
|