Юсеф Аль-КарадавіЮсеф аль-Карадаві (араб. يوسف القرضاوي; 9 вересня 1926 — 26 вересня 2022) — сучасний ісламський релігійний діяч, спеціаліст з питань фікху, муджтахід, оратор, публіцист, письменник, поет, правознавець. Автор більш ніж 120 монографій, серед яких є перекладені з арабської на інші мови світу[8]. Відомий за програмою «Шаріат та життя», яка виходить на каналі Аль-Джазіра та має аудиторію понад 60 мільйонів глядачів по всьому світу та по сайту Islamonline[9], автором та головним богословом якого він є. Був членом численних міжнародних організацій, які займаються банківською справою (він один з небагатьох мусульманських правознавців, який виносить фетви (рішення) про правоздатність тих чи інших банківських операцій, що проводять ісламські банки, розробляє і розвиває систему і механізми ісламського банкінгу. У 2012 році вдруге визнаний ученим року за версією порталу OnIslam.net[10]. БіографіяНародився 9 вересня 1926 року в селищі Сафат Тураб, що знаходиться в губернаторстві Гарбія, Арабська Республіка Єгипет, в родині селян. У два роки став сиротою, втративши батька. З чотирьох років навчався в коранічній школі при міжнародному університет аль-Азхар у Каїрі. В десятирічному віці вже знав Коран на пам'ять. Після закінчення школи продовжив навчання в інституті релігії в Танта протягом дев'яти років. У вісімнадцятирічному віці вступив до університету аль-Азхар на факультет основ релігії. У 1953 році з відзнакою закінчив факультет Основ релігії університету аль-Азхар. У 1954 році отримав викладацьку ліцензію. Під час навчання в Єгипті неодноразово був ув'язеним через свої політичні вподобання. У 1960 закінчив магістратуру з коранічних студій факультету Основ релігії в університеті аль-Азхар і залишив Єгипет. У 1961 приїхав до Катару, де вже в 1962 очолив катарський релігійний інститут. У 1973 році блискуче захистив дисертацію і отримав докторську ступень на тому самому факультеті. У 1977 став співзасновником факультету Шаріату та ісламознавства в університеті Катару, та став деканом цього факультету. У тому ж році заснував Центр дослідження сіри та сунни. Він також співпрацював з єгипетським Інститутом імамів, що підпорядковується Єгипетському міністерству вакуфів. Після повернувся у Катар як декан Ісламського факультету Шаріату та освіти, де він працював аж до 1990. З 1990 по 1991 працював в Алжирі головою наукової ради Ісламського університету. Він повернувся у Катар та зайняв посаду директору Центру дослідження сіри та суни, яку займає і понині. У 2011 році, під час «Арабської весни» аль-Кардави повернувся до Єгипту. На площі Тахрір він провів п'ятничну молитву перед двома мільйонами єгиптян, яка почалася словами «О мусульмани та копти», маючи на увазі коптських християн — корінних жителів Єгипту. Він приділив велику увагу солідарності мусульман та християн Єгипту, та наголосив, що єгипетська революція — це спільна перемога. Очолював Європейську раду фетв та досліджень, яка базується в Ірландії. Також був президентом Міжнародного союзу ісламських вчених. Мав трьох синів та чотирьох дочок, троє з яких мають докторський ступінь Британського університету. В грудні 2014 був оголошений Інтерполом в розшук[11]. Також йому заборонено відвідувати США, Велику Британію та Францію. Діяльність1961 року очолив релігійний інститут у столиці Катару Досі. 1973 року захистив докторську дисертацію на тему «Роль закята у вирішенні соціальних проблем» і отримав ступінь доктора теології найвищої категорії. Працював у Комітеті з контролю у справах релігії при Міністерстві Вакуфів, а також в Управлінні Ісламської Освіти при аль-Азхарі. Засновник багатьох навчальних закладів. За запрошенням держави Катар працював ректором Катарського Інституту Релігії, в якому заснував і очолив відділ Ісламських досліджень на факультеті педагогіки. Пізніше працював деканом на створеному ним факультеті Ісламських досліджень. Також є засновником Центру досліджень Сунни й біографії, який очолює і досі. З 1997 року керує Європейською радою з фетв і досліджень, що знаходиться в Дубліні. На відомому катарському телеканалі «аль-Джазіра» щотижня виходить популярна програма Ю. Карадаві під назвою «аш-Шаріа ва-ль-Хайя» («Шаріат і життя»), під час якої глядачі зі всього світу задають питання, що їх хвилюють. Юсуф Карадаві відноситься до ісламських вчених, які перебувають на позиціях Васатийя (поміркованості, серединності) в ісламі, тобто поєднує модернізм і традиціоналізм у своїх поглядах[8]. Проте іноді його критикують з позицій консервативного саляфізму. Членство у міжнародних співтовариствах
НагородиЮсеф Аль-Кардаві має багато відзнак від різних організацій з різних країн світу за свій внесок у розвиток життя ісламської спільноти. Серед них:
Також його ім'ям було названо стипендіальну програму, започатковану у 2009 році на факультеті ісламозавства в Катарі. Кожного року п'ять аспірантів отримують цю стипендію. Також його ім'ям було названо новий дослідницький центр в Катарі «Центр Карадаві ісламського врегулювання та відновлення». Центр працює над позитивним іміджем ісламу та мусульман на Заході, правами та свободами жінок в ісламі та над розвитком демократії в ісламському світі загалом[14]. Політичні поглядиАль-Кардаві висловлюється на користь демократії та реформ в ісламському світі. Він активно підтримував арабську весну та довгий час грав значну роль в інтелектуальному житті Братів мусульман. Проте двічі відмовлявся від офіційних посад в організації (у 1976 та у 2004), посилаючись на стан здоров'я та інші причини[15]. Після трагедії 11 вересня він закликав мусульман здавати кров для постраждалих, наголошуючи, що іслам — це релігія терпимості. Росію аль-Кардаві називає «ворогом ісламу», через її втручання в Сирійський конфлікт. Це викликало обурення у голови Чеченської республіки Російської Федерації Рамзана Кадирова. Він звинуватив Аль-Кардаві в тому, що його слова направлені проти мусульман Росії[16]. Також Всеросійський муфтіят закликає росіян не слухати заяви Аль-Кардаві. Примітки
Додаткова література
|