Шуфрич Едуард Золтанович

Едуард Шуфрич Шуфрич Едуард Золтанович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	13 лютого 1969(1969-02-13) Бедевля, Тячівський район Закарпатська область
Смерть	21 жовтня 2022(2022-10-21) (53 роки) Терни (Краматорський район), Донецька область
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Сили ТрО
Формування	111 ОБрТрО
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Едуа́рд Зо́лтанович Шу́фрич (1969 — 2022[1]) — український військовослужбовець, член УНА—УНСО, учасник помаранчевої революції[2]. Троюрідний брат Нестора Шуфрича[3].

З життєпису

Народився 1969 року в селі Бедевля Тячівського району Закарпатської області. У 1990—2000-х роках балотувався до Верховної Ради від Української національної асамблеї.[4]

Учасник Помаранчевої революції. Зазнав поранення в часі Революції Гідності на Майдані Незалежності.[5]

У часі війни — командир мотострілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 111-ї бригадо ТРО.[6]

Загинув 10 жовтня 2022 року в бою під Тернами Донецької області.

Без Едуарда лишились дружина, діти та сестра.[7]

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня[8].

Примітки

1. Тячівщина знову у скорботі: на війні поліг Едуард Шуфрич з Бедевлі. Тячівська районна рада | Офіційний сайт (ua) . Процитовано 2 червня 2024.
2. На війні загинув Едуард Шуфрич » Тячівська районна державна адміністрація | Офіційний сайт. Тячівська районна державна адміністрація. Процитовано 2 червня 2024.
3. Троюрідний брат Шуфрича увійшов у Народну раду Закарпаття. ФОТО. zaholovok.com.ua (укр.). Процитовано 2 червня 2024.
4. Чесно
5. Закарпатця Едуарда Шуфрича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня
6. На війні загинув закарпатець Едуард Шуфрич
7. У бою віддав життя за Україну закарпатець Едуард Шуфрич
8. Указ президента України №445/2023.