2017 року виділено кошти для завершення попередніх випробувань, та оголошено заявки на придбання інструментів[10][11]. Орбітальний апарат, залежно від його остаточної конфігурації, матиме корисне навантаження приблизно 100 кг за доступної потужності 500 Вт. Очікується, що початкова еліптична орбіта навколо Венери матиме 500 км у перигеї та 60 000 км в апогеї[4][12].
Станом на травень 2022 року запуск заплановано на грудень 2024 року[1].
Огляд
Ґрунтуючись на успіхах Чандраяна та Мангальяна, ISRO вивчає можливість майбутніх міжпланетних місій до Марса та Венери, найближчих сусідів Землі. Концепцію місії на Венеру вперше представлено на космічній зустрічі в Тірупаті 2012 року[13]. Уряд Індії у бюджеті на 2017–2018 роки збільшив бюджет Міністерства космосу[en] на 23%. У розділі, присвяченому космічним наукам, у бюджеті згадано асигнування на «Марсіанський орбітальний апарат II та політ на Венеру»[14] і після запиту на гранти у 2017–2018 роках дозволено завершити попередні дослідження[15]. Від 2016 до 2017 року ISRO співпрацював з JAXA для вивчення атмосфери Венери з використанням сигналів від Акацукі в радіозатемненому експерименті[16][17][18].
Три широкі дослідницькі галузі, що становлять інтерес для цієї місії: стратиграфія поверхні/підповерхневого шару та процеси відновлення поверхні; вивчення хімії атмосфери, динаміки та варіацій складу; вивчення сонячного випромінювання та взаємодії сонячного вітру з іоносферою Венери при вивченні структури, складу та динаміки атмосфери[4].
Стан справ
19 квітня 2017 року ISRO зробила «Оголошення про можливості» (AO) пошуку пропозицій щодо наукового корисного навантаження від індійських наукових кіл на основі загальних специфікацій місії[4]. 6 листопада 2018 року ISRO зробила ще одне «Оголошення про можливості», запропонувавши міжнародній науковій спільноті пропозиції щодо корисного навантаження. Доступне корисне навантаження для наукових досліджень збільшено від 100 кг до 175 кг, вказаних у першому AO[19][20]. Станом на кінець 2018 року місія Шукраян-1 перебувала на стадії вивчення конфігурації, і ISRO не вимагало повного схвалення уряду Індії[21]. Директор IUCAA Сомак Райчаудхурі 2019 року заявив, що частиною місії може бути зонд, схожий на дрон.
В оновленій інформації, наданій Комітету з декадної планетарної науки НАСА, науковиця ISRO Т. Марія Антоніта сказала, що запуск очікується в грудні 2024 року і є резервна дата на 2026 рік[2]. Станом на листопад 2020 року ISRO відібрав 20 міжнародних пропозицій, серед яких співпраця з Францією, Швецією, Німеччиною та Росією. Шведський інститут космічної фізики співпрацює з ISRO для місії Шукроян-1[22].
Можлива співпраця з Францією
Космічні агентства Індії (ISRO) та Франції (CNES) обговорюють можливість співробітництва в цій місії та спільної розробки технологій автономної навігації та аеродинамічного гальмування[23].
Крім того, французький астрофізик Жак Бламон, який має досвід роботи у програмі «Вега», висловив У. Р. Рао інтерес до використання для вивчення атмосфери Венери надутих повітряних куль. Як і в радянських місіях «Вега», аеростатні зонди можна було б запускати з орбітального апарата та проводити тривалі спостереження під час польоту у відносно м'яких верхніх шарах атмосфери планети[13][24]. ISRO погодився розглянути пропозицію щодо використання балонного зонда, що несе 10 кг корисного навантаження для вивчення хімічного складу атмосфери на висоті до 55 км над поверхнею[3][25].
Наукові інструменти
Очікується, що орбітальний апарат нестиме 100 кг наукових інструментів, виготовлених Індією та іншими країнами. Станом на грудень 2019 року, до попереднього списку потрапили 16 індійських та 7 міжнародних інструментів[26]. Деякі з них буде вибрано.
↑ абвBagla, Pallava (21 листопада 2018). India seeks collaborators for a mission to Venus, the neglected planet. Science. doi:10.1126/science.aaw1484. Astrophysicist Jacques Blamont, a former head of France’s National Center for Space Studies in Paris, several years ago proposed producing metallic balloons that could dip in and out of Venus’s hot atmosphere to study its chemistry. ISRO has adopted that idea, says Sivan, but will develop the balloon in-house. It will carry 10 kilograms of instruments and float down to 55 kilometers above the surface.
↑Laxman, Srinivas (24 квітня 2017). Venus mission: Isro invites proposals for space experiments. The Times of India. Процитовано 9 жовтня 2017. An Isro official told TOI that though it is an approved mission, the date of the launch is yet to be firmed up.
↑Department of Space, Annual Report 2016-17(PDF). 22 лютого 2017. Архів оригіналу(PDF) за 18 March 2017. Процитовано 8 листопада 2018. Both agencies have also agreed to conduct a joint experiment to study Venus atmosphere by collecting signals from JAXA’s Akatsuki mission by ISRO’s ground stations (IDSN). [Архівовано 2017-03-18 у Wayback Machine.]
↑Imamura, Takeshi (3 жовтня 2017). Initial performance of the radio occultation experiment in the Venus orbiter mission Akatsuki. Earth, Planets and Space. 69 (1). doi:10.1186/s40623-017-0722-3.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑India-France Joint Vision for Space Cooperation (New Delhi, 10 March 2018). www.mea.gov.in(англ.). Процитовано 21 листопада 2018. 3.6 Exploring the solar system and beyond: ISRO and CNES would work together on (i) autonomous navigation of rovers in Moon, Mars and other planets; (ii) aero braking technologies for planetary exploration; (iii) modeling of Mars and Venus atmosphere; and (iv) inflatable systems for Venus exploration. Both sides can embark on complex high technology space science and planetary exploration missions in future.
