Сніг на Венері

Гори Максвелла, покриті «снігом».

Венеріанський сніг — субстанція невідомої природи з високим альбедо в радіодіапазоні, якою покриті багато гірських вершин на Венері.

Виявлення та місцезнаходження

Перші дані про венеріанський «сніг» були отримані апаратом «Піонер-Венера» у 1991 році.[1] Пізніше космічний апарат «Магеллан» виявив венеріанський сніг майже на усіх гірських вершинах Венери. Одним з небагатьох винятків є вулкан Маат. Причиною цього може бути те, що недавно у вулкана сталося виверження, після якого новий сніговий покрив ще не встиг утворитися.

Теорії складу і походження

Після того, як це явище виявив космічний апарат «Піонер-Венера», з'явилася теорія, що гори Венери містять велику кількість піриту, який зникав у ході ерозії.

Проте з 1995 року, після завершення роботи космічного апарату «Магеллан», ця теорія була відкинута. Згідно з новою, правдоподібнішою і цікавішою теорією, деякі речовини, випаровуючись на поверхні Венери, піднімаються вгору і кристалізуються, наближаючись до холодного хмарного покриву. Речовини, що випадають на поверхню Венери знову випаровуються, якщо не осядуть на вершини гір, — там через нижчу температуру вони не можуть випаруватися.

Як правило, кандидатами вважаються телур, пірит, гематит, перовськіт[2] або ж сульфіди свинцю і бісмуту[3][4][5]. Також цей «сніг» має високу електропровідність.

Примітки

1. Сайт проекта "Пионер-Венера". Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 19 вересня 2020.
2. Paul Rincon^[en]. Планета Венера: «злой близнец» Земли // BBC News. — . Архівовано з джерела 18 липня 2009. Процитовано 19 вересня 2020.
3. Carolyn Jones Otten. Металлический снег на Венере — сульфид свинца // Washington University in St.Louis Newsroom. — . Архівовано з джерела 29 січня 2016. Процитовано 19 вересня 2020. [Архівовано 2016-01-29 у Wayback Machine.]
4. David Whitehouse^[en]. На Венере есть горы с тяжёлым металлом // BBC News. — 2024. — 25 November. Архівовано з джерела 6 травня 2021. Процитовано 19 вересня 2020.
5. Laura Schaefer, Bruce Fegley Jr. Heavy metal frost on Venus // Icarus. — Elsevier, 2004. — Vol. 168, no. 1 (27 December). — P. 215—219. — Bibcode:2004Icar..168..215S. — DOI:10.1016/j.icarus.2003.11.023. Архівовано з джерела 23 січня 2016. Процитовано 19 вересня 2020.

Посилання

• Häusler, B.; , M; Tyler, G; Simpson, R; Bird, M; Dehant, V; Barriot, J; Eidel, W; Mattei, R; Remus, S.; Selle, J.; Tellmann, S.; Imamura, T. et al. Radio science investigations by VeRa onboard the Venus Express spacecraft // Planetary and Space Science : journal. — 2006. — Vol. 54, no. 13—14 (27 December). — P. 1315—1335. — Bibcode:2006P&SS...54.1315H. — DOI:10.1016/j.pss.2006.04.032.
• Brackett, Robert A.; Fegley, Bruce; Arvidson, Raymond E. Volatile transport on Venus and implications for surface geochemistry and geology // Journal of Geophysical Research : journal. — 1995. — Vol. 100, no. E1 (27 December). — P. 1553—1563. — Bibcode:1995JGR...100.1553B. — DOI:10.1029/94JE02708. Архівовано з джерела 21 жовтня 2020. Процитовано 2010-05-20.