Боротьбою почав займатися з 1965 року. Був чемпіоном Європи 1974 року серед молоді та віце-чемпіоном світу 1975 року серед юніорів. У 1981 році виграв літню Універсіаду в Бухаресті. Виступав за борцівський клуб «Динамо» Бухарест. Чемпіон Румунії з 1975 до 1987 року.
Його син Штефан Християн Русу (1979) теж займався греко-римською боротьбою, тренувався під керівництвом свого батька, входив до складу збірної Румунії, але особливих успіхів не досяг.[1]
Після спортивної кар'єри він став тренером, спочатку в Олімпійському центрі боротьби в рідних Радівцях, потім в бухарестському «Динамо». У 1990 році виїхав на роботу до Туреччини. Незважаючи на успішну кар'єру за кордоном у 2000 році повернувся до свого рідного міста.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
