Гніздовий ареал охоплює Південно-східну Європу, Малу, Передню та Центральну Азію. В Україні зустрічається головним чином у південно-східних районах степової зони та в Криму, але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть північних областях країни. Зальоти відмічали у багатьох областях України.
Чисельність і причини її зміни
Європейська популяція нараховує 58-210 тис. пар і становить 25-49% світової популяції виду [3].
В Україні чисельність коливається. На горі Опук в 1950 р. гніздилося 0.75-1 тис. пар, 1970 р. — приблизно 2,5 тис. пар, 1983—1999 р. — від 150 до 4-5 тис. пар. На Тарханкутському півострові у 1995—1996 рр. гніздилося близько 1-1,6 тис. пар, на фермах — понад 4 тис. пар. Трапляється у Полтавській (300), Запорізькій (400—500), Миколаївській (200 пар) областях. У 1991—2003 рр. в кількості від одиниць до кількох десятків особин траплявся в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Чернігівській, Сумській, Кіровоградській та Київській областях. До зниження чисельності призводять зменшення кормової бази, зростання антропогенного пресу.
Особливості біології
З місць зимівлі прилітає на початку травня. Гніздиться колоніями на скелях, у норах по кручах та ярах, зрідка у будівлях. Моногам. Кладка відбувається у травні – червні, складається з 4–6 яєць. Пташенята з'являються на початку липня. Після завершення гніздування молоді з дорослими мандрують зграями у липні – серпні. Живиться сарановими, жуками, цикадами, збираючи їх на відкритих цілинних ділянках, перелогах, у лісосмугах та фруктових садах. У липні – серпні значну частину живлення складають стиглі плоди вишні, шовковиці тощо. Корисний птах — знищує сарану та інших прямокрилих.
↑BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. − Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. − 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Література
Костін С. Ю. Шпак рожевий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 478.