У випадку перегріву сало емульгує піт, вироблюваний потовими залозами, перешкоджаючи його стіканню зі шкіри. На холоді сало стає більш насиченим ліпідами, покриваючи волосся і шкіру, грає водозахисну роль[5][6].
Шкірне сало, виділяне сальними залозами людини, переважно складається з тригліцеридів (≈41 %), воскових естерів (≈26 %), сквалену (≈12 %), вільних жирних кислот (≈16 %)[7][8]. Воскові естери і сквален як кінцеві продукти властиві тільки сальним залозам[9]. Сапієнова кислота, що входить до складу сала тільки в людей, бере участь в утворенні вугрів[10]. Сало не має запаху, але розкладаючись під дією бактерій, воно може видавати сильний запах[11].
↑Smith, K. R.; Thiboutot, D. M. (2007). Thematic Review Series: Skin Lipids. Sebaceous Gland Lipids: Friend Or Foe?. Journal of Lipid Research. 49 (2): 271—281. doi:10.1194/jlr.R700015-JLR200. PMID17975220.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑Webster, Guy F.; Anthony V. Rawlings (2007). Acne and Its Therapy. Basic and clinical dermatology. Т. 40. CRC Press. с. 311. ISBN0-8247-2971-4.