Шкробот Володимир Васильович

Володимир Васильович Шкробот
Володимир Васильович Шкробот
Володимир Васильович Шкробот
Володимир Васильович Шкробот
Народився22 квітня 1951(1951-04-22) (73 роки)
м-ко, нині смт Гусятин, Тернопільська область, Україна
Країна УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьлікар, хірург
Alma materТернопільський медичний інститут
Галузьмедицина
ЗакладТернопільська обласна комунальна клінічна психоневрологічна лікарня
Посадаголовний лікар
Вчене званнядоцент
Науковий ступінькандидат медичних наук
БатькоВасиль Тимофійович
У шлюбі зСвітлана Шкробот
ДітиЛеонід Шкробот
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України

Володимир Васильович Шкробот (нар. 22 квітня 1951, м-ко, нині смт Гусятин Україна) — український вчений у галузі медицини, лікар-хірург, громадський діяч. Кандидат медичних наук (1995), доцент. Заслужений лікар України (1999). Дійсний член Української академії економічної кібернетики (2002). Син Василя, чоловік Світлани Шкроботів, батько Леоніда Шкробота. Праправнучатий племінник Тараса Шевченка по лінії Катерини Красицької, сестри поета[джерело?].

Життєпис

Світлини
Володимир Шкробот і Анатолій Гриценко
Володимир Шкробот і Анатолій Гриценко

Володимир Васильович Шкробот народився 22 квітня 1951 року в містечку (нині смт) Гусятині Тернопільської області, Україна.

Закінчив лікувальний факультет Тернопільського медичного інституту (1974, нині університет).

У м. Тернополі: 1974—1978 — хірург міської лікарні; 1978—1980 — лікар-хірург, згодом — заступник головного лікаря з хірургічної роботи обласної клінічної лікарні, водночас — головний позаштатний хірург обласного управління охорони здоров'я.

Від 2001 — головний лікар Тернопільської комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, цього ж року стажувався у США (штат Вірджинія). Від 2005 — доцент кафедри шпитальної хірургії з урологією та реанімацією ТДМУ.

Доробок

Автор більше 40 наукових праць, 20 рацпропозицій, 9 винаходів.

Нагороди

  • орден «За заслуги» І (2017)[1], II (2007) і III (2004) ступенів.
  • Орден Князя Острозького 1-го ступеня УАПЦ (2001).
  • Всеукраїнська премія імені С. Подолинського (2005).
  • лауреат конкурсу «Людина року-2008» (Тернопільщина)

Примітки

Джерела

Посилання