Поселення Ольвійської доби «Золотий Ріг», І-ІІІ ст. Розташоване на високому березі Дніпро-Бузького лиману. Тут знайдено дві римські монети, серед них — денарійМарка Аврелія та дві ольвійські монети, нечисленні уламки кераміки черняхівської культури. З напольної сторони поселення було захищено кам'яними стінами з вежами, з боку лиману — палісадом. Збереглися сліди земельного валу та кам'яних укріплень. Неподалік від поселення — ґрунтовий могильник, що відноситься до городища. Навколо розташовувалося неукріплене сільськогосподарське передмістя. Деякий час у фортеці дислокувався невеликій римський гарнізон. На останньому етапі свого існування фортеця відігравала роль форпосту на східній окраїні сільськогосподарської округи Ольвії.
Городище «Золотий Ріг» — пам'ятка археології національного значення.
Біля села досліджено кургани з похованнями ямної, катакомбної та зрубної культури із впускними похованнями сарматського часу (І ст. н. е.) та середньовічних кочівників; знайдено антропоморфну стелу. У зруйнованому кургані — ямне поховання з антропоморфною стелою і впускне сарматське). У селі виявлено зруйноване ямне курганне поховання.
У 1754 році село Широка Балка заснували запорожці, тут були зимівники, козаки займалися рибним уловом, добували сіль у Прогноях. Село належало до Перевізької паланки.
У 1754 році згадуються зимівники запорожців — Павла Москаленка — Іркліївського куреня, Марка Кажана (Кажан Марко Кіндратович — Незамаївського куреня. 1746 р. очолював запорозьку депутацію у комісії, скликаній у фортеці Святої Анни для вирішення порубіжних конфліктів між запорожцями та донськими козаками, кошовий отаман (1 січня-25 червня 1748 р.). У літературі помилково згадується як «Ус Марко Кіндратович».
Після виникнення Нової Січі та організації Прогнойської паланки у 1764 році поблизу сучасного села Широкої Балки існувала переправа, котра зв'язувала паланку з правобережжям Дніпровського лиману.
Перші мешканці майбутнього села були запорожці, які, осівши тут, займалися рибальством, видобуванням солі в Прогноях, хліборобством.
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)