Шевченко Христина Юріївна (англ.Christine Shevchenko, нар.1988(1988), Одеса) — українсько-американська артистка балету, прима-балерина Американського Театру Балету (Principal Dancer of American Ballet Theatre) в Нью-Йорку.[1][2]
Ранні роки
Народилася в Одесі, Україна. Її батько був гімнастом з родини знаменитого спортсмена. Її мама співала, танцювала і навчалася акторській майстерності.[3] Її дідусь був композитором і диригентом. У віці чотирьох років Шевченко почала займатися художньою гімнастикою в школі Олімпійського резерву при стадіоні Чорноморського морського пароплавства. Директором школи була Ніна Вітриченко. Коли Христині виповнилося вісім років, її сім'я емігрувала до Пенсільванії, США, і там Христина ходила до школи хореографії «Rock School of Pennsylvania Ballet» (зараз «Rock School for Dance Education») під керівництвом Бо і Стефанії Спасів. У філадельфійському Балеті Пенсильванії Шевченко танцювала провідну дитячу партію Клари в балеті «Лускунчик» протягом трьох років, і так само знімалася у проекті «Дегас і балет» на телеканалі NBC.
У віці 15 років вона стала наймолодшою володаркою нагороди «Принцеса Грейс», яка дала їй кошти для участі в міжнародних конкурсах. Директори балетної школи їздили з нею на конкурси й у всьому її підтримували.[4][5]
Також Шевченко навчалася у таких педагогів, як Лев Ассауляк — провідного соліста, балетмейстера Пермського академічного театру опери і балету, Заслуженого артиста РРФСР (1965), Ольги Тозиякової, провідної балерини Пермського академічного театру опери і балету, Одеського академічного театру опери і балету і Балету міста Москви (Moscow City Ballet). Шевченко працювала зі знаменитими хореографами: Фернандо Бухонесом, Бенджаміном Мільп'є, Оленою Чернишовою[6][7] та Володимиром Шумейкіном[8][9]. Для Христини «Каприз №1» був спеціально поставлений Бенджаміном Мільп'є, який вона танцювала на московському Міжнародному конкурсі балету.
Кар'єра
У грудні 2007 року Христину Шевченко прийняли як ученицю (англ.apprentice) до Американського театру балету (American Ballet Theatre), а в червні 2008 року до кордебалету. У червні 2013 року Христина замінювала травмовану Джиліан Мерфі у спектаклі Ратманського «Piano Concerto №1» і Джоан Асосела з газети «The New Yorker» назвала її виконання «найдивовижнішим»[10]. Солісткою Шевченко стала в серпні 2014 року.
У травні 2017 року під час Столичного балетного сезону (англ.Metropolitan Ballet Season) у Нью-Йорку Шевченко з грандіозним успіхом дебютувала «Китри» у балеті Дон Кіхот[11][12]. Наступного дня вона знову танцює Китри, замінюючи іншу травмовану виконавицю. Крістіна Пандолфі з «Broadwayworld.com» заявила[13]: «Здатність все прийняти і зробити своїм власним є рідкісним дарунком, який так часто вважається самим собою зрозумілим. Але точно те, що цей нюанс, який дає Шевченко, а з нею й усьому спектаклю, сяяти як найяскравіша зірка на небі».
У червні 2017 року, Шевченко дебютує «Медору» в балеті «Корсар»[14]. Протягом одного тижня вона виконує партію тричі. Христина закінчила свій прекрасний сезон балетом Баланчина «Моцартіана». Марина Харсс із «Dance Tab» пише[15]: «З трьох балерин-виконавиць Моцартіани, яких я побачила, Шевченко була щиріша, танцюючи у своєму роді з сяючою невимушеністю. Фактично, так було з усіма її дебютами — ніщо, здається, не турбує її». Шевченко отримала звання провідної балерини в липні 2017 року
[16][17][18][19][20] .[21]. Дебюти Христини у 2018 році: Одетта / Оділія («Лебедине Озеро»), Гамзатті («Баядерка»), Жар-Птиця («Жар- Птиця»), Пісні Буковини[22][23][24][25][26][27][28]Дебюти Христини у 2018/2019 сезоне: "Симфонія Кончертанте" Баланчин, Клара Принцеса («Лускунчик»), Ольга ( «На Дніпрі»), Блакитний Сад, Lescaut's Mistress («Манон»), Dream within a Dream, Балерина y Deuce Coupe and In the Upper Room[29][30][31][32][33][34][35][36][37][38][39][40][41][42][43][44][45]. Дебюти Христини у 2020 сезоне Каллірхо "Кохання та Гнів". Дебюти Христини у 2021 сезоне Жизель "Жизель".
.jpg)
