Шарлотта Крістіна Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Шарлотта Крістіна Брауншвейг-Вольфенбюттельська
нім. Charlotte Christine von Braunschweig-Wolfenbüttel Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнінім. Charlotte Christine Sophie von Braunschweig-Wolfenbüttel Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася28 серпня 1694(1694-08-28)[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вольфенбюттель, Священна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла2 листопада 1715(1715-11-02)[1][2][…] (21 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Московське царство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
·перитоніт Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПетропавлівський собор Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьрегентка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовдавньоруська Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулгерцогиня[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадарегент Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіялютеранство Редагувати інформацію у Вікіданих
РідВельфи Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЛюдвіг Рудольф Брауншвейг-Вольфенбюттельськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиКрістіна Луїза Еттінген-Еттінгенська Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЄлизавета Христина Брауншвейг-Вольфенбюттельська і Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зОлексій Петрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиПетро II Олексійович і Наталія Олексіївна (велика княжна) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Благородний орден Зоряного хреста

Шарлотта Крістіна Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Charlotte Christine of Brunswick-Lunebur; 2 липня 1694, Вольфенбюттель — 22 жовтня 1715, Санкт-Петербург) — дочка герцога Людвіга Рудольфа Брауншвейг-Вольфенбюттельського з династії Вельфи, дружина царевича Олексія Петровича, мати імператора Петра II, тітка імператриці Марії-Терезії і королеви Пруссії Єлизавети Крістіни, дружини Фрідріха ІІ.

Література

  • Пчелов Е.В. Поколение Анны Иоанновны и Елизаветы Петровны // Романовы. История династии. — М: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. — С. 84. — 494 с.

Примітки