Шарговська Олена В'ячеславівна

Олена Шарговська
Олена В'ячеславівна Шарговська
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Alma MaterНаціональний університет «Києво-Могилянська академія»
Псевдо«Джейн»
Військова служба
Роки служби2022—2024
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Медичні сили
Формування
 «Госпітальєри»
Війни / битви
Російсько-українська війна

Оле́на В'ячесла́вівна Шарго́вська («Джейн») (нар. в м. Київ) — українська військова парамедикиня, членкиня Жіночого ветеранського руху і «Госпітальєрів», волонтерка, перекладачка, журналістка і літературознавиця, одна з редакторок видань «Ukraїner», «Освіторія» і «Новинарня».

Життєпис

Цивільне життя

Уродженка Києва. У цивільному житті працювала журналісткою та у сфері SMM, а також літературною редакторкою для видань Українського інституту національної пам'яті[1].

Доба гібридної агресії Росії проти України

З 2014 року намагалась знайти своє місце в розпочатій Росією гібридній агресії проти України. З 2015 року — доброволець Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова та медичного батальйону «Госпітальєри» ДУК ПС[2].

Наприкінці 2015 року без успіху намагалась укласти контракт із ЗСУ. Головною перепоною для парамедикині став тимчасовий наказ МО України про заборону набору жінок у ЗСУ. Однак вона й далі боролася за своє право повноцінно служити в ЗСУ, була серед організаторів «Маршу невидимого батальйону». Опісля скасування наказу 14 січня 2016 року, МО України з 15 січня дозволило брати на службу за контрактом українських жінок[3].

Попри перемогу мирної ініціативи, в Олени не було змоги скористатися програмою для військових парамедиків від НАТО, «Джейн» полишила свою ініціативу[2]. 21 березня 2016 року звільнилась з посади головного спеціаліста відділу популяризаційної роботи Управління популяризаційно-просвітницької роботи Українського інституту національної пам'яті в Києві[4].

Згодом повернулась до активної публіцистики як фрилансерка[1].

Участь у повномасштабній війні

Повномасштабна війна застала «Джейн» у Португалії. До 10 вересня 2022 року займалася переважно волонтерством за кордоном.

10 вересня 2022 року мобілізувалася до лав ЗСУ[5]. На особистій сторінці діячки вказано, що здійснювала службу на посаді санітара-стрільця в ЗСУ з вересня 2022 по серпень 2024 року в складі Інтернаціонального легіону територіальної оборони України.

15 вересня 2023 року в складі Жіночого ветеранського руху взяла участь в акції поблизу пам'ятника княгині Ользі в Києві з вимогою до Міноборони забезпечити жінок на фронті жіночими бронежилетами, зручною зимовою формою, касками, берцями маленьких розмірів та іншою жіночою амуніцією. Окрім висвітлення проблеми у ЗМІ, для привернення уваги «Джейн» і її посестра Юлія Кіріллова надягли на пам'ятник княгині Ользі бронежилет[6].

Примітки

  1. ↑ а б Максименко, Олена (14 листопада 2023). Старший солдат Джейн. Як журналістка Олена Шарговська стала бойовим медиком Інтернаціонального легіону. Новинарня. Процитовано 15 грудня 2024.
  2. ↑ а б Максименко, Олена (8 березня 2016). Фотовиставка “Жінки в ЗСУ” у стінах Міноборони: “оксюморон” і спосіб впливу на генералів. Новинарня. Процитовано 15 грудня 2024.
  3. ↑ Леся, Шовкун (21 січня 2016). “Марш невидимого батальйону”: Генштаб скасував наказ про відмову приймати жінок на контракт ЗСУ. ФОТО. Новинарня. Процитовано 15 грудня 2024.
  4. ↑ Декларація Шарговська Олена Вячеславівна за рік. YouControl. 1 квітня 2017. Процитовано 15 грудня 2024.
  5. ↑ Божані Е. На лінії Вогню. Пороги, 2023. № 6. С. 10.
  6. ↑ Злуніцина, Олександра (15 вересня 2023). Княгиня Ольга у бронежилеті: бійчині вимагають забезпечити надійним захистом жінок у війську. Повага. Процитовано 15 грудня 2024.

Джерела

Божані Е. На лінії Вогню. Пороги, 2023. № 6. С. 9—10.