|
Шавуот
Шавуо́т[1], Шабуот[2] (івр. שָׁבוּעוֹת), Швуес (їдиш שבועות) — свято в юдаїзмі що відзначається 6 сівана за еврейським календарем, на 50 день омеру. Початково одне з паломницьких свят пов'язане зі збором нового врожаю. Починаючи з II ст. до н.е. асоціюється з даруванням євреям Тори на горі Синай при виході з Єгипту. За межами Ерец-Ісраель свято триває два дні. Державне свято та загальний вихідний день у сучасному Ізраїлі. Назви
Абревіатура назв свята — ХаКаТ ШиВАА (івр. חקת שבעה) - (חמישים, קציר, תורה, שבועות, ביכורים, עֲצרת, הַקְהֵל) Закони та звичаї часів ХрамуНаразі єдиною виконуваною заповіддю, що встановлена Торою, є заборона праці у цей день, проте за часів існування єрусалимського храму закон вимагав виконання й інших настанов. Так Шавуот був другим із трьох паломницьких свят. На Песах, Шавуот та Сукот кожному чоловіку належало здійснити паломництво до Храму.
Хлібна жертва та жертва першоплодів За часів існування Єрусалимського Храму в цей день приносилася особлива хлібна жертва — «Два хліби» (івр. שְׁתֵּי הַלֶּחֶם). Обов'язок принести жертву встановлений Торою:
Ці дві хлібини спечені із пшениці нового врожаю були квасні на відміну від прісних хлібів що приносилося у жертву у інших випадках. Це символізує завершення періоду від Песаху до Шавуоту —від заборони квасного, до дозволу та прийнятності його як жертви. Оскільки заборонено випікати хліб у свято хліби для жертви випікали напередодні, а якщо Шавуот припадав на неділю то у п'ятницю, адже це заборонено і в Шабат. Жертва «Двох хлібів» була першою із семи жертв першоплодів які приносили починаючи від Шавуоту і до Сукоту за мірою дозрівання плодів. Належало приносити плоди «Семи видів» — семи рослин згаданих у Торі як символи рясноти Землі Ізраїлю
Хлібна жертва була суспільною, тобто приносилась від імені всього народу, усі подальші —індивідуальні. Сучасні звичаї святаОдним із сучасних атрибутів свята є звичай вдягатися у білий одяг. Хоч ця традиція не має значного підґрунтя, окрім поширеного у багатьох культурах сприйняття білого кольору як символу чистоти, вона дуже поширена серед сучасних юдеїв[5]. Поширеним є звичай юдеїв Північної Африки святкувати Шавуот як свято води. Джерелом традиції вважають праці Моше бен Маймона Єлібаза — рабина міста Тарудант що жив у XVI ст[6]. Початково звичай існував як традиція обливати водою читача «Азгарот» у синагозі та наречених що мають одружитися цьогоріч. Із переїздом до Ізраїлю евреїв Магрибу звичай зберігся як дитяче свято обливання та ігор з водою[7]. Зелені святаЗвичай ашкеназьких євреєв прикрашати синагоги та дома зеленими гілками та квітами згадується з XIV ст. та походить від мідрашів за якими гора Синай вкрилася зеленню та квітами під час дарування Тори.  У деяких синагогах прийнято прикрашати гілками біму на зразок весільного шатра. Подібно до нареченої що під хупою отримує ктубу — народ ізраїлю отримав на Синаї Тору. Проте деякі авторитетні рабини, зокрема Віленський Гаон, вбачаючи в цьому звичаї уподоблення до християнської традиції різдв'яної ялинки постановили що таке прикрашання порушує заповідь не вподобливатись язичникам. Молоко та медСвяткова трапеза в Шавуот традиційно включає молочну їжу. Цей звичай ймовірно виник у Франції в пізньому середньовіччі та поширився серед європейських юдеїв. Перша згадка про нього належить рабину Авіґдору Царфаті, що жив у Франції в 13 ст. Хоча давні сефардські джерела не згадують такий звичай, сьогодні вони дотримуються його рівно, як й східні євреї, які перейняли його у 20 ст. Страви якими ласують на Шавуот це, перш за все, притаманні місцевим кухням різновиди налисників, пирогів та вареників із сирними начинками та інші страви на молочній основі[8]. Залежно від фінансового стану та інших обставин трапеза може бути від багатої до суто символічної.
Єврейська традиція наводить багато пояснень та символічних сенсів молочної їжі у Шавуот.
Звідси походить, також, звичай пригощати дітей, що починають вивчати Тору, медом, аби сформувати приємні спогади.
В сучасному Ізраїлі знаходяться поодинокі активісти, які закликають не захоплюватись надміру дотриманням цієї традиції, активно підтримуваної виробниками молочних продуктів, та вказують на надмірну комерціалізацію цього звичаю [10]. Всенощне вивчення ТориПочинаючи з 16 ст. поширений звичай у ніч свята вивчати окремі частини Тори та книги мудреців. Збірка молитв та сам процес має назву «Тікун Лель Шавуот» (івр. תיקון ליל שבועות) та вперше згадується у книзі «Зогар»[11] Цей процес має різні начення та пояснення від простих до містичних: Сувій РутПеред читанням Тори в ашкеназскіх громадах читають Сувій Рут[12]. Дати свята в найближчі роки
За еврейським календарем свято починається у вечорі доби напередодні і закінчується у вечорі цього дня, в диаспорі (поза Ерец-Ісраель) Свято відзначають дві доби 6 і 7 сівана. Шавуот у християнствіПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_HOLIDAY._%D7%9B%D7%A8%D7%96%D7%94_%D7%9E%D7%A1%D7%95%D7%A3_%D7%A9%D7%A0%D7%95%D7%AA_%D7%94-40_%D7%A9%D7%9C_%D7%97%D7%92_%D7%94%D7%A9%D7%91%D7%95%D7%A2%D7%95%D7%AA.D247-023.jpg)
