Закарбоване слово предків — на сторожі споконвічності українців на своїй землі. Георгій Чорний — «хрещений батько» назви «Дорогожичі», Київський метрополітен, 2000.
Паралельно вивчав джерела, що стосуються мови, генетики, історії, культуриукраїнців. Результати його досліджень на мовно-історичні теми друкувалися в газетах «Голос України», «Вечірній Київ», «Україна молода», «Столиця», «Літературна Україна» та інших. В умовах спротиву міської державної адміністрації Києва йому вдалося за підтримки громадськості відстояти запропоновану ним літописну назву «Дорогожичі» для нової станції метро, за що отримав від журналістів почесне звання «хрещеного батька» назви «Дорогожичі». Результати його досліджень про ранню долітописну історію Києва, про історичний шлях українського народу лягли в основу книги «Київ досвітній» (2014), за яку йому присуджено звання лауреатаВсеукраїнської літературної премії імені Михайла Чабанівського. У видавництві Glagoslav Publications (Велика Британія) вийшла його електронна книга «Стародавня Україна і ранній Київ» (2016), призначена для читачів української діаспори. Його книга "Хто ми є, українці?" відзначена першою премією літературно - наукового конкурсу імені Воляників - Швабінських , який проводить Фундація Українського Вільного Університету в Нью - Йорку (2022).
Книги
Чорний, Г. П. (2011). Нариси з історії конструкторського бюро. Т. 1. К.: Четверта хвиля. с. 182. ISBN978-966-529-248-7.
Книга розповідає про те, як жили, над чим трудилися, як проводили дозвілля молоді інженери одного з дослідно-конструкторських бюро Києва в часи воєнно-політичного протистояння двох світових наддержав: СРСР і США. Як створювали нові оригінальні зразки озброєння і військової техніки, зокрема — унікальну ракету «Шквал», яка рухається під водою зі швидкістю 100 метрів за секунду. Подібну ракету так і не змогли створити американські розробники попри їх наполегливі зусилля. В книзі обґрунтовано ймовірне походження літописної назви «Дорогожичі» від імені Дорогόж, Дорогόжко, яке за формою подібне до поширених імен давньоруських князів: Василько, Володимирко, Олелько та інших.
У книзі проведено комплексне дослідження прадавньої історії українського народу із залученням досягнень археогенетики, археології та мовознавства. Досліджено, що три об'єктивні свідки минулого життя українців (мова, гени, артефакти) вказують на те, що сучасні українці — це переважно генетичні нащадки «весь час тутешнього» корінного народу, який жив і продовжує жити на Наддніпрянщині від часів Трипілля до наших днів під різними назвами, які послідовно змінювали одна одну: арії, кімерійці, скіфи, сармати, анти, гуни, руси, українці. На основі математики, топографії та лінгвістики показано, що у творі «Географія» античного вченого Клавдія Птолемея під назвою поселення «Метрополіс» ховається Київ, назва якого походить не від княжого імені Кий, а від слова древніх фінів «камінь». Цю версію підтверджують «Повість врем'яних літ», фінський епос «Калевала», Євангеліє від Іоанна та інші. У Птолемея під назвою племені «Куни» («Куноі», «Коюноі» у давньогрецькій вимові) ховається, імовірно, плем'я «Кияни», що ввійшли в історію під назвою «Гуни». Один з головних висновків книги — праця Птолемея «Географія» містить найдавнішу, відому на цей час, писемну згадку про Київ, а отже, враховуючи дату її написання, кияни мають усі підстави святкувати у 2050 році ювілейну дату — 1900-ліття Києва.
У книзі подано версію далекого минулого українського народу, яка ґрунтується на об'єктивних комплексних даних із різних галузей знань: лінгвістики, генетики, археології, математики, топографії, астрономії, геології та інших наук. До книги ввійшли нові результати досліджень, які були отримані автором після видання книги «Київ досвітній». Зокрема, за результатами вивчення рукописного варіанту праці Птолемея висунуто версію, яка розкриває одну з найбільших загадок Птолемеєвої карти Європейської Сарматії, а саме: чому в нього Азовське море (Меотида) має такі нереальні розміри, що північні береги моря сягають широти сучасної Рязані.
Чорний, Г. П. (2008). Автоматизовані системи контролю літальних апаратів (навчальний посібник). К.: НАУ. с. 160. ISBN978-978-966-447-4.
В посібнику розглянуто питання, пов'язані з розробленням, експлуатацією та оцінюванням якості автоматизованих систем контролю бортової апаратури літальних апаратів: точність і надійність систем контролю, вірогідність і ефективність контролю, самоконтроль працездатності і прогнозуючий контроль, апаратне, програмне та метрологічне забезпечення систем контролю, контролепридатність об'єктів контролю та інше. Теоретичний матеріал проілюстровано прикладами, взятими із практики розроблення та експлуатації конкретних систем контролю.
Чорний Георгій (2020). Хто ми є, українці? К.: Ярославів Вал. с. 224. ISBN 978 - 966 - 8382 - 37 - 6.
У книзі історія українців подається нетрадиційно: про найдавніші часи розповідають їхні гени, про середні часи — їхня мова і мови тих, хто знав їхніх предків, а все розказане підтверджують матеріальні свідки їхнього минулого життя, знайдені археологами. На основі комплексних досліджень з генетики, лінгвістики, археології, математики, геології та інших наук у книзі висунуто версії про походження українців від двох давніх цивілізацій, про походження назв "Київ", "Україна", "Русь", про вік державності України та ін.
Публікації у ЗМІ
Вулкан державної двомовності. Голос України. 20 червня 1996.
Пам'ятник меншовартості?. Голос України. 23 листопада 1996.
Спогад про майбутнє через подорожі у минуле. Час-Time. 20—26 березня, 3—9 квітня, 10—16 квітня, 12—18 червня 1997.
Де заховане рідне слово?. Вечірній Київ. 28 серпня 1998.
Як назвати нову станцію метро. Хрещатик. 7 травня 1999.
І все-таки — Дорогожичі. Вечірній Київ. 19 травня 1999.
«Дорогожичі» — не просто назва, а слово-оберіг. Хрещатик. 4 лютого 2000.
Мати-місто, а не «мати міст». Вечірній Київ. 19 жовтня 2000.
Вік Києва захований у самій його назві. Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти. Збірка матеріалів міжнародної конференції, КНУ ім. Тараса Шевченка. К.: ПП «Фоліант»: 172—176. 2014. ISBN978-966-95419-8-7.
Ні перейменуванню: лист від киянина Георгія Чорного, який ініціював назву станції метро "Дорогожичі". Україна молода. 25 лютого 2020.
Як у генах українців прочитали їхню давню дописемну спадщину. Голос України. 6 січня 2022.
Джерела
Ashley, Steven (May 2001). Warp Drive Underwater [Підводний warp-двигун]. Scientific American. — N.Y., USA. — C. 67. (англ.)
Passarino, Giuseppe et al (June 2001). The 49a, f haplotype 11 is a new marker of the EU19 lineage that traces migrations from northern regions of the Black Sea [49a, f haplotype 11 — новий маркер гаплогрупи EU19, який показує шляхи міграцій із Північного Причорномор'я]. Human Immunology, vol 62. — N.Y., USA: Elsevier Science Inc. — C. 922, 930. (англ.)
Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка. — К.: Рад. письменник, 1990. — C. 183.
Калевала: Фін. нар. епос / Пер. з фін. Є. Тимченка; Передм. Д. Павличка; Іл. Отто Йосефа Аланена — К.: Основи, 1995. — С.331.
Бронштэн В. А. Клавдий Птолемей: II век н.э. — М.: Наука, 1988. — С.15. (рос.)
Geographie de Ptolemee. Reproduction photolithographique du manuscrit Grec du monastere de Vatopedi [Географія Птолемея. Фотолітографічне відтворення грецького рукопису з монастиря Ватопеді]. — Paris, 1867. — C. XXXII. (фр.)
Михайло Карасьов (26 березня 2021). Кліо - муза для обраних: Георгій Чорний розвінчує міфи у дослідженні "Хто ми є, українці?". Україна молода. (umoloda.kiev.ua/number/3710/196/155856)
Георгій Чорний про свою книгу "Хто ми є, українці?" (youtube.com/watch?v=CJQC7boPBAE).
Проголошення лауреатів літературно-наукового конкурсу Фундації Українського Вільного Університету 2022 (ufuf.org/?p=5785).
У Сахновщинській громаді вручили почесну відзнаку Харківської обласної ради "Слобожанська слава" Георгію Чорному (association.kharkov.ua/novyny-hromad/).